Стародавня липа на Старокиївській горі - пам’ятник природи Києва

У стародавньому та одвічно юному місті Києві є багато пам’яток історії та культури, різноманітних та по-своєму унікальних. Варто сказати й про пам’ятки природи, що ними також славиться Київ.

Найдивовижніший природний пам’ятник Києва – старовинна липа, що росте на Старокиївській горі. Про її вік оповідають легенди та висуваються різні версії. Якщо спиратися на офіційну, то нараховує липа аж майже 400 років. Ймовірно, її посадив митрополит Петро Могила поблизу Десятинної церкви, яку було відтворено його власними зусиллями.

 Древняя липа на Старокиевской горе

Проте існують припущення, що липа – набагато старша. Дослідники нібито мають підстави стверджувати про більш поважний вік липи: від 800 до 1000 років. Відповідно, вона цілком може бути ровесницею нашестя на Київ орди Батия, і лише дивом вціліла за тих сумних для міста часів.

Декілька років тому стовбур липи було запломбовано, щоб дерево не всихало, а також суворо заборонили чіпляти на немолоду красуню стрічки. Для додаткового захисту – підпора та огорожа навколо. На думку спеціалістів, ці заходи продовжать життя липі мінімум на 200 років.

Кожного року, на початку літа, київська довгожителька молодіє на очах – розквітає ніжно-жовтими суцвіттями, духмяніє та, не зважаючи на похилий вік, радує свіжістю. Під час пішої екскурсії стародавнім Києвом, сховавшись від сонячних променів у затінку її гілля та листя, насолоджуючись незрівнянним ароматом, гості нашого міста слухають легенди про його заснування.

Мабуть, небагатьом відомо, що липа на Старокиївській горі має сестру – таку ж літню, як вона сама. Старовинну липу можна побачити поряд із входом до Дальніх печер Києво-Печерської Лаври. За легендами, преподобний Феодосій Печерський, один із засновників монастиря, посадив її ще на початку 12 століття. Липа святого Феодосія – ще одна унікальна пам’ятка природи Києва. 

Цікаві факти про липу:

  • Різні народи вважають її священним деревом та символом жіночого начала. Липу саджали поряд із храмами та будинками, а під її кроною святкували перемоги, свята й укладали угоди.
  • Є багато лип, які доживають до поважного віку завдяки стійкості. Дерево здатне зносити суворі морози та пекуче сонце. Щоправда, липа не любить паводків.
  • Дерево чудово очищує повітря від газів, поглинаючи їх та виділяючи десятки кілограмів необхідного нам кисню.
  • Деревина липи є дуже м’якою, пружною та стійкою. Вона не втрачає об’ємність, не утворює тріщин. Саме тому наші пращури створювали з неї усілякий посуд, інструменти, з кори плели взуття, а з луб’яних волокон робили міцні мотузки та рибальське приладдя.
  • З давніх часів й понині як липовий настій, так і запашний мед – найкращі засоби лікування захворювань дихальних шляхів.
  • На липових дошках писали ікони. Є повір’я, що у липу ніколи не вдаряє блискавка, і на ній частіше, ніж на інших деревах, з’являються чудотворні ікони.
  • За формою листя липи схоже на серце. Певно, саме тому стародавні греки вважали липу деревом подружнього кохання, а слов’яни – символом м’якості, жіночості. Липу ототожнювали з богинею кохання та краси – Ладою. Суворо забороняли ламати її гілля, рубати або оскверняти липу.
 Древняя липа на Старокиевской горе
  • За народження першої дитини, липу саджали біля домівки, щоб малюк зростав одночасно із деревом. Липа відігравала роль оберегу. Окрім того, люди вірили, що той, хто засне під липою, буде щасливим.
  • Хрестики з липи носили, щоб позбавитись від мани та поганих снів.
  • Вважається, що липа здійснює бажання. При цьому, для досягнення успіху на початку певної справи, загадувати бажання слід вранці, а для вдалого її завершення – ближче до заходу сонця.