Скіфська пектораль – знахідка ХХ століття
Якщо уявити Київ у образі чарівного саду квітів, то найбільш яскравою клумбою цього саду буде, безперечно, Києво-Печерська Лавра. А найчудовішою квіткою цієї клумби вважатиметься славетна скіфська пектораль.
Пектораль – нагрудна прикраса царя, воїна. Найвідомішою подібною прикрасою вважають скіфську пектораль, віднайдену під час розкопок кургану Товста Могила (околиця міста Орджонікідзе Дніпропетровської області) Борисом Миколайовичем Мозолевським у 1971 році. Ця знахідка названа ЮНЕСКО «одним з найвизначніших археологічних відкриттів людства ХХ століття».
Розміри пекторалі вражають: діаметр – 30,6 см, вага – 1150 г золота найвищої проби. Проте навіть не це є найважливішим. Скіфська пектораль – це унікальний зразок античного ювелірного мистецтва, виготовлений, на думку спеціалістів, у другій чверті IV ст. до н.е., на території Греції.
Пектораль складається з чотирьох джгутоподібних трубок, скріплених обоймами на кінцях. За допомогою штифтів до них кріпляться витончені плетіння, заправлені в обойми з орнаментами, із наконечниками у вигляді лев’ячих голів. Трубки поділяють пектораль на три напівкруглі яруси. Ці яруси заповнені скульптурками людей, тварин, рослинним орнаментом. Символічне значення багатьох зображень досі залишається нерозгаданим. За однією з численних версій, пектораль зображає уявлення давніх народів про світ.
Для Мозолевського, унікальній знахідці передували: робота кочегаром, епопея дисидентства, навчання на заочному відділенні історико-філософського факультету Київського Університету, робота позаштатним співробітником Інституту археології. За іронією долі, він приймав участь у декількох попередніх дослідженнях курганів, які не мали результату. Лише наполегливість, цілеспрямованість, упевненість Мозолевського, а також, за словами археолога, «допомога скіфських богів», посприяли йому у виявленні стародавнього поховання у кургані.
Після дворічної підготовки до основних розкопок, під час якої було знято понад 15 кубічних метрів ґрунту, вдалося відкрити могильник із похованням скіфської цариці, поховання дворічної дитини (можливо – спадкоємця царського престолу), могили слуг, воїна-охоронця, коней, а також пограбований склеп царя скіфів. У сусідньому коридорі знайшли футляр для стріл, меч у золотих піхвах, і власне пектораль, яку Мозолевський у своїй книзі «Товста Могила» назвав «даром небес, а не творінням людських рук».
Звістка про знахідку та її автора швидко облетіла світ археології. Про неї дізналися усі, хто хоч трохи цікавився історією. Радянська Батьківщина «гідно» оцінила заслугу Мозолевського – 500 карбованців премії та золотий годинник… Лише у 1981 році він став кандидатом історичних наук, отримавши трохи раніше постійну роботу археолога.