Київські гори. Відомі та маловідомі

Гори КиєваЗнамениті київські гори...Саме вони, залежно від сезону – або білосніжні, або смарагдово-зелені, або пурпурово-жовті – створюють обличчя міста і надають йому неповторного вигляду. Мальовничі височини Києва не лише красиві самі по собі, але й відкривають чудові панорами столиці.

Підіймаються гори ці, за традицією європейських рік, над Правим берегом Дніпра. Тому кияни, які живуть або працюють на Лівобережжі, виграють у простоті та комфорті пішого пересування порівняно з мешканцями Правого берега. Проте варто зазначити, що останні вже звикли до щоденних „гірських сходжень”. Крім того, Правобережжя має відчутну перевагу за мальовничістю краєвидів.

Слово „гори” не завжди є доречним щодо київських височин, оскільки їхня висота порівняно незначна. Тим більше, через активну забудову міста виглядають вони досить приземкуватими. Мабуть, краще буде вжити слово „пагорби”. Хоча досить часто, не зважаючи на деякі географічні умовності, ми звично йменуємо наш рельєф „горами”. Сьогодні, як і багато віків тому, вони відчутно, по-царськи височать над містом.

Підрахувати київські гори – то не є просте завдання. Нерідко декілька гір мають одну й ту саму назву. Буває, навпаки – одна й та сама височина називається по-різному. Отже, ми не будемо ставити собі за мету безпомилково перелічити усі пагорби, а також не поставимось занадто прискіпливо до історичної й топонімічної достовірності. Спробуємо лише назвати деякі з них, щоб, окрім загальновідомих гір, згадати й ті, про існування яких відомо небагатьом.

Як відомо, найвищий район Києва – Печерський. Щоправда, площа давнього Печерська є настільки великою, що поняття „гора” у відношенні до нього не прижилось. Звичніше казати – Печерська височина.

Тут, у районі аристократичних Липок, можна зустріти назву Левашовська гора. Воно вжите лише у деяких джерелах і стосується височини поряд із вулицею Шовковичною. Назва гори пов’язана з генерал-губернатором В.Левашовим, якому належали ці землі. ІІ висота – приблизно 196 м над рівнем моря.

На Печерську, на неабиякій височині, також знаходиться площа навпроти будівлі Верховної Ради – 195 метрів.

Варто згадати, що на горі також розмістився Центральний ботанічний сад. Небагатьом, мабуть, відома назва цієї гори – Бусовиця, або Бусова гора.

Між вулицями А. Барбюса, Госпітальною та Лабораторним провулком височить Черепанова гора. На початку 19 століття на ній знаходилась садиба київського громадянського губернатор П.С. Черепанова. Сьогодні орієнтирами на цю гору слугують будівельні крани НСК „Олімпійський”, а також готель „Русь”.

Тепер звернемо нашу увагу на один із найдавніших районів сучасного Києва – Старе місто. Як і Печерськ, він знаходиться на височині. За князівських часів назва була відповідною – Гора, або Верхнє місто. Найбільш відомою височиною тут є Старокиївська гора – колиска Києва, а також Михайлівська гора, більш відома сучасникам як Володимирська гірка. Ці височини вважають історичним центром Києва, і їхня висота становить приблизно 187 метрів.

До старовинного центру сучасної столиці відносять також Дитинець, який впізнаємо завдяки будівлі Національного історичного музею, а також Андріївська гора. Висота останньої – біля 167 метрів.

Як частину Андріївської гори, а, можливо, як самостійний пагорб, можна вирізнити Уздихальницю. Таку назву має гора, до якої можна піднятися від загадкового Замку Ричарда. Є версія, що на горі здійснювали страти, і назва Уздихальниця має відношення до „останнього зітхання” приречених на смерть. Між тим, усі, хто хоча б раз на цю гору підіймався, має своє пояснення назви: поки піднімешся на крутий пагорб – зітхнеш неодноразово!

Капище, Андріївська церква

Найбільша плутанина виникає із назвами пагорбів Старого міста. Вчені не доходять спільної думки стосовно місця знаходження гори Дитинки, а також легендарних Щекавиці, Хоревиці, Юрковиці... Вочевидь, найправильніше було б назвати Дитинкою пагорб між ярами Гончарним і Дігтярним, над урочищем Гончарі-Кожум’яки, де розташувались новомодні „лялькові будиночки”.

Хоревиця, Флорівська, Киселівка, Замкова гора – це все різні назви однієї височини. Краще запам’ятовується назва Флорівська гора, адже саме у її підніжжя знаходиться Флорівський жіночий монастир. Найвища точка цієї гори – приблизно 169 метрів.

Поряд – Щекавиця, або Олегівська гора. Хто занє, можливо, саме тут було поховання князя Олега, прозваного Віщим? І стародавнє кладовище на ній – не випадково? Однв з вулиць на горі називається Олегівською.

На північний захід від Щекавиці знаходиться гора Юрковиця, або Юрківець. На неї сходить вулиця Нижнєюрківська.

Далі, на захід – Кудрявська гора. Вона розташована між вулицями Артема, Тургенівською та Гоголівською.

В цих краях є також Обсерваторна гора. Її можна знайти між вулицями Воровського, Гоголівською та Ю. Коцюбинського.

Київські гори, Хоревиця

І ще далі на захід – Кирилівська гора. Максимальною точкою тут є парк біля телевежі – колишнє Кирилівське кладовище.

Он їх скільки, київських гір! Всіх не перерахувати! Масив Вітряні гори, Батиєва, Багрінова, Байкова гори...

Наостанку варто згадати  одну з Лисих гір Києва – ту, яка височить над Столичним шосе у районі Видубичів. Її висота – приблизно 156 метрів. Саме тут знаходився лисогірський форт – останній об’єкт Київської фортеці, створеної у 1870-х роках для захисту підступу до Дарницького залізничного мосту. Зараз Лису гору оголосили регіональним ландшафтним парком. Деякі рослини на її території занесені до Червоної книги.

Особливий інтерес викликає Лиса гора у прихильників творчості письменника Михайла Булгакова. Адже у багатьох дослідників його творчості виникла версія, що саме цю гору Києва згадує письменник у безсмертному творі „Майстер і Маргарита”.

Наші екскурсійні маршрути допоможуть Вам познайомитись із більшістю київських гір. Так, протягом оглядової екскурсії Києвом, під час руху автобуса, увесь час на екскурсантів чекатимуть спуски та підйоми. Особливо відчутні властивості рельєфу нашого міста під час огляду панорам. У місцях, де відкриваються найкращі види на місто і його красу, екскурсовод запрошує туристів до виходу.

Київські гори також являють собою невід’ємну частину піших маршрутів. Наприклад, Старокиївська гора: усі літописні пагорби – як на долоні! А похід на загадкову Лису гору дасть можливість цікаво та з користю провести вільний час. Не відкладаючи знайомство із найголовнішими визначними місцями Києва, взувайтесь зручно, не забувайте прихопити з собою гарний настрій – і вперед!