Хрещатик

Багатьом добре відомо, що Хрещатик – це головна вулиця міста Києва. Проте далеко не всі кияни та приїжджі знають про те, що, окрім назви центральної вулиці, у київській топоніміці є щонайменше три Хрещатики. Про них і піде мова.

Урочище та джерело

Хрещатик – це урочище над Дніпром, із джерелом, у якому, за легендою, князь Володимир охрестив своїх синів. Джерело впадало у річку Почайну, яка із давніх часів слугувала природною гаванню. Саме у ній відвувалось хрещення киян 988 року. Почайна майже зникла у результаті прорахунку інженерів-транспортників  ХVIII століття, проте саме місце хрещення завжди шанувалось віруючими. Сюди йшли хресними ходами, а пам'ять про хрещення увічнили за допомогою колони, також відомої як пам’ятник Магдебурзькому праву.

Влітку 2013 року тут був проведений комплекс робіт із благоустрою. Спуститися до легендарного місця хрещення можна оновленими сходами, що ведуть із Володимирського узвозу.

Набережна 

Хресні ходи до Хрещатицького джерела нерідко здійснювались набережною Дніпра. У давнину магістралі часто отримували свої назви на честь об’єктів, до яких вони вели. Ось чому за набережною закріпились народні назви Хрещатицька, або Велика Хрещатицька. Обидві неодноразово згадуються у старовинних документах. А з 1869 року й до сьогодні існує її офіційна назва вулиці – Набережно-Хрещатицька.

Струмок

Сьогоднішній Хрещатик – це колишній яр, куди у давні часи під час дощу стікало багато води. Періодично уся долина перетворювалась на стрімкий потік води, який підтоплював будинки. У ХІХ столітті був споруджений Хрещатицький колектор, у який було заховано струмок. Він існує і нині, впадає у колишній бурхливий струмок Клов, а потім у Либідь.

 

В рамках конкурсу "Територія Гідності", метою якого є вшанування загиблих під час буремних подій Майдану, є пропозиція, приголомшлива своєю оригінальністю, про відродження Хрещатицького струмка на певній ділянці сучасної вулиці.

Інші Хрещатики