Палац «Україна»
Він пам’ятає виступи всесвітньо визнаних Лучано Паваротті та Монсеррат Кабальє, талановитих українців Анатолія Солов’яненка та Дмитра Гнатюка, а також політичну сатиру від тих, хто згодом сам піде в політику. Він – палац, хоча й не схожий на розкішні королівські палаци. Він гордо носить ім’я нашої держави, хоча й був побудований за понад 20 років до її відродження. Він запропонує вам шоу, подію, захід на будь-який смак.
Він – палац «Україна».
Місце, де він розташований, колись мало назву «Нова Забудова» і було околицею Києва. У першій половині ХІХ століття тут був храм Святого Володимира, з однією банею на шатровою дзвіницею. Згодом йому на зміну прийшла церква з цегли, яка була схожа на однойменний знаменитий собор. Її спіткала та сама доля, що й понад 60 інших культових споруд Києва: закриття та знищення. Спочатку тут мали з’явитись гаражі, але у республіканської влади виник інший задум.
Цьому задуму передувала потреба у спорудженні концертно-мистецької установи, із великою залою, розрахованої на різні заходи. Тодішній Жовтневий палац культури (сьогодні МЦКМ), який відігравав тоді роль головної аудиторії України, був незадовільним як за якістю обладнання, так і за розмірами та місткістю.
Первинне розташування нового палацу планувалось на Радянській (нині Михайлівський) площі, де стояв раніше зруйнований Михайлівський Золотоверхий монастир. Це могло б назавжди унеможливити відновлення знищеної святині, але, на щастя, переміг здоровий глузд.
Так на колишньому торжищі почали зводити споруду, в основі якої – залізобетонна каркасна конструкція, з великою залою на майже 4 тис. місць. Відкриття палацу «Україна» відбулось в квітні 1970 року, і цю подію «прив’язали» до 100-річчя від дня народження В. Леніна.
Авторка проекту – київська архітекторка Євгенія Маринченко, яка раніше відзначилася участю у відновленні Маріїнського палацу, Київського університету та інших споруд, пошкоджених чи зруйнованих війною. За будівництво Палацу «Україна» Маринченко отримала почесне звання «заслужений архітектор УРСР», а за створення проекту Палацу «Україна» – Державну премію УРСР ім. Шевченка.
І трохи цікавого про інтер’єр Палацу.
Сцена, на якій одночасно могли розміститись 1500 осіб, трансформувалася відповідно до заходу, що проводився. Три поверхи палацу було оздоблено цінним камінням, а між ними влаштовано ескалатори. Використано велику кількість натуральної дорогої деревини, а світильники з литого скла мали відтінок льоду, що тане. Тут навіть був водяний гейзер. Величезні прозорі вікна першого поверху відкривали назовні те, що відбувалось у фойє. Це додавало палацу особливого шарму, дивувало відвідувачів та робило їх настрій святковим. Палац «Україна» отримав найновіше для тих часів електричне, світлове, акустичне, радіотехнічне обладнання, керували ним з апаратного комплексу.
Упродовж 1996-1998 року палац було реконструйовано. Внутрішні приміщення стали більш пишними та ефектними, було оновлено технічне устаткування, з’явились нові гобелени, керамічні панно, тоноване скло.
Побачити найкращий Палац країни ззовні можна під час нашої оглядової екскурсії Київ – столиця України, а для огляду інтер’єрів радимо придбати квитки на концерти, вистави, новорічні ялинки та інші заходи.