Святі та цілющі джерела Києва
Не лише прочанам та віруючим буде корисним дізнатись про цілющі джерела Києва. Будь-хто, навіть скептично налаштовані люди, відзначають чудові смакові якості води, набраної з тих джерел і криниць Києва, які здавна вважалися святими. Багато хто розповідає про поліпшення самопочуття і здоров'я після її вживання.
Біля Нижніх Воріт Києво-Печерської Лаври, під двома каплицями, знаходяться колодязі преподобних Антонія і Феодосія. Тут завжди багато людей: прочани, туристи, кияни, що спеціально приїхали за водою, ченці. Кажуть, тутешня вода освячена багаторічними подвигами печерських святих, їхньою працею з облаштування обителі, допомогою нужденним. Колодязі, осквернені за радянських часів, були відроджені ченцями Лаври, які повернулися в монастир після святкування тисячоліття хрещення Русі. Поруч – храм Божої матері Живоносне джерело, неподалік від якого, на схилі Дніпра, є ще одне джерело, присвячене Пресвятій Богородиці.
В одній з найстаріших жіночих обителей Києва – Флорівському монастирі – є джерело Мучеників Флора і Лавра, де також досить багато бажаючих набрати води. Свого часу цим джерелом користувалися княжна Катерина Милославська, княгиня Шаховська, графиня Апраксіна, княгиня Долгорукова, які були подвижницями благочестя в цьому монастирі, духовно й розумово освіченими, душевно добрими і мудрими жінками.
Відразу декілька джерел святої води розташовано поруч зі Свято-Пантелеймонівським монастирем у мальовничій Феофанії. Завдяки Господу і Старцю Іринарху, всупереч законам фізики, вода з трьох джерел – Живоносного, Тихонівського та Пантелеймонівського – накопичувалася у Великому джерелі, і вже звідти чудесно піднімалася по схилах пагорба до монастиря. На жаль, в роки «диктатури пролетаріату» водопровід і більшість монастирських храмів були знищені. Зараз джерела облагороджені, над ними відроджено храм, облаштовано купіль, якою користуються послідовники Порфирія Іванова. По дорозі до Палладинських ставків б'є ще одне джерело, освячене в ім’я Архістратига Михаїла.
Далеко не всім відоме джерело Божої матері, розташоване на березі озера, поруч із Голосіївською пустинню. З нього витікає дуже смачна та цілюща вода, але, на жаль, у малій кількості.
Практично забуте джерело, розташоване на горі Щекавиці. Воно було добре відоме киянам до революції. З 11 століття біля підніжжя цієї гори існував Йорданський монастир, на території якого бив ключ святої води. З ним пов'язана старовинна легенда про купця-паломника, який втопив у річці Йордан срібний кубок зі своєю монограмою. Повернувшись до Києва, він знайшов кубок на дні джерела поблизу Микільського храму, що стало приводом називати монастир Микільсько-Йорданським. У радянський час монастир був закритий, а храм зруйнований безбожниками-комуністами, але зараз відроджений, і в ньому знову можна побачити людей з посудом для святої води.
Є в Києві й інші джерела.Так, у Видубицькому монастирі є колодязь зі святою водою. Не кращим чином нагадує про себе струмок під Андріївською церквою. Є джерело у Пущі-Водиці, неподалік від храму Серафима Саровського.
А ще зі святими джерелами Києва пов'язують безліч переказів. Відвідавши Київ з екскурсією «Православні святині», наші гості дізнаються про те, чому в сусідніх колодязях Лаври вода різна за смаком, або ж про те, звідки на місто впадуть водні потоки після настання кінця світу. Випивши святої води, звернувшись до Господа із молитвами у храмах і подумавши про вічне, паломники залишають наше місто духовно очищеними та просвітленими.