Будівля УкрІНТЕІ, або «літаюча тарілка»
Одна з найбільш незвичних споруд Києва, шедевр епохи модернізму, «літаюча тарілка» завжди привертала увагу киян і приїжджих своїм незвичним виглядом. Сьогодні у ній знаходиться Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, Державна науково-технічна бібліотека України, раніше працювало поліграфічне підприємство.
«Тарілка» будувалася відповідно до технологій, які наприкінці 60-х – початку 70-х сміливо можна було назвати передовими: вікна з алюмінію, склопакети, вільне планування внутрішніх приміщень тощо. Це каркасна конструкція із навісним фасадом, полегшена архітектура якої була зумовлена неможливістю будувати палі на нестійких ґрунтах річки Либідь.
Автор проекту – архітектор Флоріан Юр’єв, також відомий як художник, педагог, музикант. Згідно із задумом Юр’єва, у споруді мали відбуватись концерти, які б поєднували світло, колір та музику. За цей проект архітектор отримав ряд престижних свого часу нагород.
Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, або УкрІНТЕІ, був задуманий як система розповсюдження сучасних знань про нові технології та наукові розробки. Тут зберігаються дисертаційні роботи, які захищали на звання кандидата чи доктора наук, раніше в паперовому вигляді, а з 2002 року в електронному. Також тут знаходиться фонд науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які виконуються в Україні.
В складських приміщеннях бібліотеки є близько 1000 книг з 1893 до 1945 року. Колись в бібліотеку приходило по 300-400 відвідувачів в день, стояли черги в читальний зал, який був розрахований більше ніж на 150 людей. За радянських часів бібліотека отримувала дублі фондів майже всіх центральних органів науково-технічної інформації, які знаходилися в Москві, в тому числі патентної бібліотеки, бібліотеки стандартів, дисертацій. А ще тут розміщувались перші в Києві ксерокопіювальні апарати.
Найбільшою гордістю, свого роду символом УкрІНТЕІ, є конференц-зал на 450 місць. По суті, вхід під «тарілкою» – це вхід до конференц-залу. Зал має унікальну акустику та дозволяє без залучення електронних засобів чути весь діапазон звуків музичних інструментів та людського голосу. Підвісна стеля увігнута над його залом-амфітеатром «куполом всередину», що і надає приміщенню таку акустику. Сьогодні, на жаль, це приміщення не використовується.
Через поважний вік, відсутність фінансування та відповідного рішення щодо подальшої долі споруди, на сьогодні вона у досить сумному становищі. Будівля руйнується, як ззовні, так і зсередини, а комфортні умови для її працівників відсутні. В придбанні «тарілки» зацікавлений торгово-розважальний комплекс, розташований впритул до неї. Але спеціалісти мають сумніви, що передача споруди у його власність сприятиме її збереженню. Ще не сплинув час, після якого споруду можна включати до списку пам’яток, що охороняються державою, і це зменшує її шанси на «виживання».
За матеріалами The Village Україна