Епістолярний роман француза та слов’янки. Екскурсія до міста Бердичів та села Верхівня Житомирщини

„Тут я слухав оповіді про степи, селян, про снігопади і правителів. Україна стала для мене, мабуть, єдиним місцем, де я міг побачити нові явища й людей”.

Так писав про Україну Оноре де Бальзак – відомий французький письменник, доля якого невід’ємно пов’язана з нашим краєм.

Екскурсія до міста Бердичів та села Верхівня Житомирщини пропонує знайомство саме з бальзаківською Україною та можливість побачити її очима великого француза.

Наша подорож розпочнеться з проїзду вулицями Києва, і Ви дізнаєтесь, де саме тут бував Бальзак і чим займався у нашому місті.

„Більша частина французів не знає, що таке Київ, а це столиця України, святе місце Русі, колишня митрополія, татарський та руський Рим, старша сестра Москви, резиденція князів тих часів, коли князі залежали від великих орд. Тому я роблю висновок, що навіть якщо у мене і не було б друзів, які мешкають поблизу Києва, я би все ж таки поїхав до Києва в інтересах літератури та етнографії”.

Це слова Бальзака про Київ, у якому письменник неодноразово захоплювався його красою та звичаями місцевих жителів.

А далі – шлях на захід, Житомирським поліссям, у Бердичів – місто, часом незаслужено позбавлене уваги екскурсоводів і туристів. В цьому місті, другому за величиною на Житомирщині, Ви побачите славетний Кармелітський монастир 16-18 століть, з „підземним Маріанським” костелом, а за бажанням – місцевий краєзнавчий музей. Особливий акцент зробимо на костелі Святої Варвари, де 2 березня 1850 року спеціально прибулий сюди прелат з Житомира Віктор Ожаровський обвінчав Оноре де Бальзака та Евеліну Ганську. Про їхнє кохання піде мова у нашій екскурсії, а також про їхній подружній союз, який шокував літературну богему тієї епохи.

Потім ми їдемо до села Верхівня, де мешкала Ганська, і куди так поривався письменник. Він називав маєток Ганських „Східним Лувром”. В ньому Бальзак сподівався знайти спокій після паризької метушні. Правда, від величного палацу залишились фрагменти. Але тільки уявіть – ось за цим столом Бальзак писав свої безсмертні рядки, ці підсвічники давали письменникові світло вечорами, а цього клавесину торкались пальці Евеліни! В актовому залі, прикрашеному ліпниною на античні теми, під час балів та прийомів зворушливо танцювала ця немолода пара І це далеко не все, що можуть побачити тут екскурсанти.

У колись розкішному парку неподалік від палацу знаходиться маленький костел – родинна усипальниця Ганських з порожніми (спорожнілими від рук радянської влади) нішами для сімейних поховань. Ось невеличкий місток, який любив Бальзак. Алея Кохання й Розлуки, лава Оноре, альтанка Евеліни... А ще у парку росте дерево Кохання: два стовбури переплелись навічно, їх не роз’єднати. Аналогія з почуттями Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака напрошується сама собою.

В одному зі своїх творів великий французький письменник запитував себе: „Чому люди кохають одне одного”? І відповідав: „Кохають, тому що кохають”. Проста, але одвічна істина!

Любив Бальзак і Україну, яку називав „чудовим краєм, мешканці якого самі не знають, у якій красі живуть”. Ми запрошуємо Вас до цього дивовижного краю, до чарівного світу безсмертної любові Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака.