За лаштунками опери: екскурсія до Національної опери України

Національна опера України зачаровує: вишукана будівля привертає погляди, інтер’єри огортають оксамитом і теплотою освітлення, спокушають ліпниною, мармуром і позолотою, а її надзвичайна акустика тримає у полоні естетичної насолоди до самого завершення вистави.

Незалежно від репертуару, погодних умов та вимушених обмежень в київській опері завжди багато відвідувачів, бо не лише сама вистава, але й атмосфера приміщення, створюють справжнє свято для глядача.

А як щодо того, щоб побачити оперу очима тих, хто створює цю ауру казковості та свята під час вистави: артиста, костюмера, гримера, технічного спеціаліста?  Адже для цього потрібно побувати не лише у глядацькій залі чи гардеробі, але й в інших приміщеннях, зазвичай недоступних глядачеві. Як щодо того, щоб потрапити за куліси?

Сьогодні немає нічого неможливого, тож запрошуємо на екскурсію за лаштунки київської опери.

Спочатку ми детальніше оглянемо фасад театру опери і балету Києва, і розповідь екскурсовода відкриє нам очі на цікавинки, деталі та нюанси, на які ми ніколи б не звернули увагу самі. Також ми дізнаємося про трансформації, яким підлягала будівля опери протягом своєї понад 100-річної історії існування.

Після цього ми вирушимо до архівних приміщень та бібліотеки опери, які заворожують ароматом старих клавірів та афіш. Тут дбайливо зберігаються раритетні речі, наприклад, рукописний примірник «Різдвяної ночі» М.В. Лисенка 1874 року, або та сама партитура «Казки про царя Салтана», яка лежала на пульті рокового вечора, коли було смертельно поранено Столипіна.

Власне, про цю подію в усіх подробицях, яка, можливо, змінила хід історії, ми також дізнаємося від екскурсовода.

В історії опери були й інші події, варті уваги голлівудських режисерів. Ми дізнаємось, яким дивовижним чином будівлі вдалося уникнути сумної участі бути зруйнованою під час Другої світової війни, і яку роль в цьому відіграла красуня-агентка підпілля.

Звичайно, неможливо оминути увагою сцену, і ми відчуємо себе артистами театру, стоячи на їхньому місці і вдивляючись у глядацьку залу. Звідси оркестрова яма виглядає зовсім незвично. Для тих, хто завжди сприймав сцену виключно як глядач, тут відкриється маса цікавих подробиць.

Знайомство із дрібним реквізитом театру дозволить зблизька побачити ті предмети, які додають виставі реалістичності.

Під кінець екскурсії ми доповнимо враження від події оглядом репетиційної зали артистів балету.