Щекавиця: місто мертвих у Києві

Оповита легендами та містичними історіями, гора Щекавиця височить над Подолом. Найближчі до неї вулиці – Глибочицька, Нижньоюрківська, Соляна і Фрунзе. На самій горі знаходяться вулиці Олегівська та Лук'янівська. Є ще вулиця Трудова, де зберігся один будинок. Нещодавно тут була іще вулиця Мирна, але, оскільки її забудову практично знищено, сама вулиця теж фактично перестала існувати.

Панорама с горы Щекавица

Назва

Походження назви «Щекавиця» пов'язують із ім'ям князя Щека, який, за переказами, був одним із засновників Києва.

У «Повісті минулих літ» є згадка про те, що князь Олег був похований на горі Щекавиці. Звідси ще одна назва гори – Олегівка. Іноді зустрічається назва Скавика, яка, ймовірно, є спрощеним варіантом «Щекавиці».

Історія цвинтаря
Кладбище на Щекавице

Неофіційна назва Щекавиці – «місто  мертвих». Біля підніжжя гори дослідники знаходили слов'янські поховання VIII-IX століть. Знову згадаймо про могилу Віщого Олега. На горі були вулиці Поховальна, Чорний Яр, Чорна Грязь ...

В XVIII столітті тут було відкрито міське кладовище, із цвинтарною церквою Усіх Святих. Спочатку тут ховали жителів Подолу, чиї життя забрала епідемія холери 1771-72 рр. Пізніше на ньому знайшли останній притулок члени магістрату та багаті міщани, а також мусульмани й старовіри.

З-поміж видатних киян тут поховані композитор А. Ведель, перший міський архітектор А. Меленський, архітектор М. Іконніков, історик П. Лебединцев та інші відомі особистості своєї епохи.

У 1900 році було прийнято рішення про закриття кладовища, хоча поодинокі поховання тривали до 1928 року. Після 1935 року більшість поховань була знищена, з лиця землі було стерто церкву, цвинтарні ворота. План з облаштування парку відпочинку на місці кладовища так і не здійснили. 

Поселення

Деревяный домик на Щекавице

Ймовірно, у княжі часи на горі був храм або монастир, а у ХV столітті – замок.

Частина гори було передано для поселення міщанам в 1619 році. В ХVІ-XIX століттях, через близькість декількох ринків, на горі жили, в основному, торговці, а також шахраї та розбійники. Останні легко могли сховатися від сторонніх очей на зарослих бур'яном вуличках Щекавиці.

Навіть у післявоєнні роки Щекавиця, з її застарілими дерев'яними будиночками, виглядала досить недоглянуто. Тут жили прості люди, в основному шевці, пекарі, майстрові. Це були люди різних національностей: українці, росіяни, татари, цигани, євреї, вірмени. 

Щекавиця сьогодні

Мечеть на Щекавице
Сьогодні на горі Щекавиці знаходяться: мечеть Ар-Рахма (побудована у 2000 році), з мінаретом, медресе і корпусом Духовного управління мусульман України, управління ДАІ МВС України, Подільська радіовежа, школа-інтернат, церква Адвентистів сьомого дня, житлові будинки (від дев'ятиповерхівок і скромних приватних будинків до нескромних особняків), а також мусульманське й старообрядницьке кладовища, вцілілі від давніх часів. 
Зелена зона Щекавиці знаходиться під постійною загрозою неправомірної забудови, проти якої нерідко виступає громадськість. 
 

 
Ми в соцмережах

Підписуйтесь

Facebook
facebook.com/ToursDeKiev

Google+
google.com/+ToursDeKievUA

YouTube
youtube.com/user/ToursDeKiev