Костел Святого Миколая

Костел св. Миколая в КиєвіЗа офіційними даними, наприкінці ХІХ століття у Києві проживало понад 33 тисячі католиків латинського обряду. Це становило приблизно 13% мешканців тогочасного міста. Після православного, римо-католицьке віровизнання було другим за кількістю прибічників у Києві. 

Проте, на жаль, єдиним тодішнім осередком релігійного життя для такої великої кількості віруючих був костел святого Олександра. Оскільки одного католицького храму було замало, виникла потреба для спорудження нової святині. Отримавши дозвіл на будівництво, віруючі звернулися до уряду міста із проханням виділити площу для майбутнього костелу.

Костел святого Миколая в КиєвіПрийняття рішення про будівництво костелу співпало із візитом імператора Миколи ІІ до Києва. Тож новий храм мав отримати ім'я святого Миколая.

Отже, 8 серпня 1898 року на ділянці, яка вже була власністю парафії (сьогоднішня вул. Велика Васильківська, 75), було урочисто освячено наріжний камінь нового храму. Було оголошено конкурс на проект костелу. З тридцяти проектів було відзначено три, з яких найбільш відповідним для Києва було визнано проект студента С.В. Воловського.

Оскільки даний проект був опрацьований та вдосконалений відомим київським архітектором Владиславом Городецьким, а також тому, що Городецький керував будівельними роботами, саме його часто вважають автором цього архітектурного шедевру неоготичного стилю в Києві. 

Варто відзначити, що проектування та будівництво костелу Святого Миколая провадилося виключно коштами парафіян.

Костел св. Миколая в КиєвіУрочисте відкриття та освячення храму відбулось 6 грудня 1909 року. Поруч із костелом також збудували дім для священників.

Храм святого Миколая залишався діючим до 1938 року. потім його закрили, а священники були звинувачені у антирадянській діяльності. Духовенство і парафіяни були репресовані, а храм – пограбований та перетворений на склад.

У 1943 року будівля постраждала під час пожежі, яка виникла від артилерійських обстрілів.

У повоєнні роки споруда перейшла у розпорядження Київського державного обласного архіву. У шпилях розміщувалось обладнання, яке глушило іноземні радіохвилі.

Наприкінці 70-х будівлю храму перетворили на Республіканський будинок органної музики.

Після проголошення Україною незалежності, біля храму щонеділі збирались віруючі із вимогою відновити сакральне значення храму. У результаті костел знову став місцем для проведення служб Божих.

У червні 2001, у рамках свого апостольського візиту в Україну, року храм відвідав Папа Римський Іван Павло ІІ.

Сьогодні у костелі святого Миколи проходять богослужіння українською, польською, іспанською та латинською мовами. Він також є місцем проведення концертів органної музики.

За основу проекту взято північнофранцузьку готику з елементами німецької готики. Статуї за малюнками В.Городецького виконував Е. Саля. План костелу – традиційна тринавна базиліка у формі римського хреста.

Західний фасад фланкують дві вежі, що  мають восьмигранне шатрове завершення. Ще одна вежка-ліхтар стоїть над перетином головної нави і трансепта. Фронтон між вежами прикрашений скульптурною композицією розп'яття Ісуса Христа. Вхід організують три портали. Центральний портал прикрашений скульптурами Богоматері з немовлям і постатями св. Петра і Миколая Мирлікійського. Центральну частину західного фасаду, згідно з традицією, прикрашає готична троянда.

Застосовано нові будівельні матеріали: залізобетонні конструкції, штучний граніт, каменеподібний тиньк, облицювальні плитки тощо. Тож архітектори відмовилися від традиційних аркбутанів і контрфорсів з північного і південного фасадів храму. Окремі марки матеріалів, що не виготовлялися в Києві, привозили з Європи: черепицю на дах – із Франції, кахлі – з Німеччини, вітражі виготовлялися в Ризі. На будівництві працювали варшавські робітники. Стилізаторська інтерпретація традиційної готичної архітектури поєднує цитування класичних зразків із вдалим застосуванням сучасних матеріалів згідно з канонами модерної архітектури ХХ ст. Наслідком праці будівничих різних національностей кияни мають мистецький шедевр сецесійного стилю.

Гирич, І.Б. Околиці історичного Києва

 

Ми в соцмережах

Підписуйтесь

Facebook

Instagram

YouTube