Пам'ятник князю Володимиру Великому

Київ - дійсно дивовижне місто! Хоча б тому, що в ньому є таке чудове і приємне місце, як парк Володимирська гірка - справжнє диво природи й творіння рук людських.

А якщо говорити про дива технічного прогресу початку ХХ століття, то саме Володимирська гірка пов'язана із двома важливими новинками у слові техніки того часу.

По-перше, мова йде про фунікулер – справжнє диво науково-технічного розвитку початку минулого століття. Він з'єднує Володимирську гірку з Подолом.

І ще одне диво – саме тут, у парку вперше був освітлений монумент, до того ж – найстаріший скульптурний пам’ятник Києва.

Мова йде про пам’ятник князеві Володимиру – хрестителю Русі – що з’явився у 1853 році на одній з терас Володимирської гірки. Він є її композиційним центром, найвідомішим атрибутом та одним із символів Києва. До нього прямують алеї середньої тераси, східці з верхньої тераси, східці з Володимирського узвозу.

Із початком ХІХ століття, коли Київ із невеликого ярмаркового містечка перетворюється на велику губернію, місцева влада, намагаючись підвищити статус Києва, береться щосили прославляти князя Володимира. Так, у 1830-х роках ім'ям князя Володимира нарікають щойно збудовану головну вулицю міста, на його честь називають тільки що заснований університет. Незабаром виникає нова ідея – встановити  пам'ятник Святому Володимиру на порожній на той час горі над самим центром міста – Хрещатиком. У церкви не було заведено освячувати пам'ятники, тому монумент не було освячено, а лише урочисто відкрито.

Бронзова статуя Хрестителя Русі, понад 4 метри заввишки, зображеного з великим хрестом у правій руці та великокнязівською шапкою у лівій, височіє на 16-метровому постаменті. Постамент має обриси каплиці у псевдо-візантійському стилі. Цегляні постамент і стилобат облицьовано чавунними плитами. Загальна висота пам'ятника – 20,4 м. Гармонійно та ефектно виконаний митцями з Петербурга (П. Клодт, О.Тон), пам’ятник князю Володимиру зберігся до наших днів майже у первинному вигляді.

На одній із восьми граней постаменту встановлено барельєф «Хрещення народу руського». У нижньому ряді справа – жінка із малюком, що всміхається, зліва – дідуся привели хреститися син і онук, зверху – благословення й миропомазання. Центр композиції означено фігурою єпископа. 

Міська влада прагнула якось «оживити» дещо похмурий пам'ятник. Зокрема, певний час чавунну поверхню постаменту фарбували у білий колір. Намагалися робити підсвічування газовими горілками. А наприкінці ХІХ століття було організоване електричне підсвічування хреста. У булгаковській «Білій гвардії» красномовно описується, як кожну ніч у руках Володимира сяяв хрест, як своєрідний маяк для човнів, що пливуть Дніпром. Зараз ілюмінація здійснюється за допомогою сучасних прожекторів. 

Із пам’ятником князеві Володимиру пов’язано чимало легенд. Наприклад, про те, що під його постаментом є потужний підземний колодязь, який варто лише зворухнути – і величезний потік води змиє увесь Київ. Згідно з іншою легендою, під постаментом заховано церковні скарби. Також, літери «СРКВ» (Святий Рівноапостольний Князь Володимир) всередині зображеної на одному із барельєфів зірки російського ордена Святого Володимира перевернуті. В тому, що насправді є просто помилкою ливарників, дехто також схильний вбачати містичний зміст. 

До речі, деякі таємниці, пов’язані з монументом, все ж таки існують. Навкруги пам’ятника немає жодного місця, з якого без спеціальної техніки можна було б розгледіти обличчя святого. 

Пам'ятник князю Володимиру Великому чудово вписується у мальовничі та видовищні панорами міста, що їх неодмінно побачать гості Києва впродовж пішохідних екскурсій містом. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 

 
Ми в соцмережах

Підписуйтесь

Facebook
facebook.com/ToursDeKiev

Instagram
instagram.com/ToursDeKiev

YouTube
youtube.com/user/ToursDeKiev