Адміністративні споруди Києва

У 1934 році столиця УРСР була перенесена з Харкова до Києва. В зв'язку з цим урядові установи також повинні були розташуватися в Києві. Проте виявилось, що в місті немає будівель, які могли б відповідати належному для розміщення уряду рівню. Отже, виникла потреба в будівництві урядових споруд в Києві, роботу над якими київські містобудівники почали в 30-х роках ХХ століття.

Так у нашому місті зявились адміністративні будівлі, які ще іноді називають зразками архітектури міжвоєнного періоду. Сьогодні в них розміщується політична еліта України.

Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України уночіБудинок, зведений в 1936-1938 р. р. за проектом архітектора І. А. Фоміна, за участю архітектора П. Ст Абросимова, є найбільшою адміністративною спорудою Києва. Його площа складає 235000 м². Призначалася споруда для розміщення в ній Комісаріату внутрішніх справ, хоча протягом всього часу вона слугувала будівлею українського уряду. Розташування – Печерськ, вул. Грушевського, 12/2.

Центральна частина будівлі налічує 10 поверхів, бічні частини – по 8 і 7 поверхів. Цікаве планування споруди з точки зору готовності до можливої оборони: коридори закруглені, форма цієї споруди передбачає неможливість здійснення пострілів із-за рогу.

Найімовірніше, між Будинком Кабміну і Верховної Ради існують спеціально обладнані підземні коридори, що виконують функцію запасного виходу. Подейкують навіть про ціле підземне місто, розташоване під урядовими спорудами Печерська, з якого можна потрапити також до станції метро Арсенальна, спланованої за радянських часів як бомбосховище для урядовців.

Будинок Верховної Ради

Будинок ВР УкраїниНа місці будинку Верховної Ради (Печерськ, вул. Грушевського, 5) споконвіку був густий ліс, аж до часів Російської імперії, коли тут розміщувався господарський двір Царського палацу. У 1935 році архітектор Володимир Заболотний спроектував будівлю, за що отримав Сталінську премію та почесну посаду головного архітектора Києва. Порівняно з монументальністю та важким плануванням інших урядових будівель тієї ж сталінської епохи, Будинок Народного Уряду – так іменували його тоді – виглядає  легким і лаконічним. Частково це сприйняття досягнуте завдяки скляному даху, який закріпив за спорудою прізвисько «дім під куполом».

Перебуваючи в 1942 році в окупованому Києві, міністр озброєнь нацистської Німеччини і улюблений архітектор фюрера Альберт Шпеєр згадував: «Проект будинку Верховної Ради України цілком міг бути створений талановитим випускником паризької Академії витончених мистецтв. Мені навіть прийшла в голову думка розшукати архітектора і запропонувати йому роботу в Німеччині». Не дивно, що після таких слів гітлерівці не наважилися заподіяти жодної шкоди будівлі. За все своє існування вона майже не зазнавала значних видозмін.

24 серпня 1991 року в сесійному залі Верховної Ради більшість депутатів проголосували за незалежність країни. Цій події присвячена картина художника Олексія Кулакова під назвою «Державотворення», що прикрашає хол будівлі. А 28 червня 1996 року в цьому ж залі була прийнята Конституція України.

Будівля Адміністрації Президента України

Розташована, так само як і Верховна Рада з Кабміном, на Печерську, по вулиці Банковій, 11. Побудована в 1936-1939 роках за проектом харківського архітектора Сергія Григор'ева для штабу Київського особливого військового округу. Архітектор настільки точно розрахував всі деталі, що величезний будинок, не зважаючи на вузьку вулицю, не лише не «розчавив»навколишні споруди, але і є добре видимим зі всіх місць.

Монументальність будівлі підкреслюють чотири поліровані кам'яні кулі в парадного входу. Біля таблички «Президент України», що на фасаді, колись могли сфотографуватись гості міста.

Будівля міністерства закордонних справ України

Будівля МЗСТак склалося, що не всі урядові споруди Києва розташовані на території Печерська.

Є добре відома будівля у самому серці історичного Києва, яка своєю монументальністю та сірістю, притаманними для сталінського ампіру, відрізняється від яскравих золотоверхих соборів, розташованих поруч.

Мова йде про будинок Міністерства закордонних справ України на Михайлівській площі столиці. Збудована для ЦК КПУ за проектом архітектора Йосипа Лангбарда, ця споруда мала стати частиною цілого урядового комплексу.

За первісним проектом, який почали впроваджувати одразу після перенесення столиці до Києва, таких споруд мало бути дві, а десь між ними мав розміститися величний монумент комусь із радянських лідерів. Замість фунікулера мали з'явитись масивні сходи до Дніпра.

Заради реалізації проекту Київ назавжди втратив стародавню Трьохсвятительську церкву та її дзвіницю, які до 30-х років стояли на місці сьогоднішньої будівлі МЗС. Також було знесено Михайлівський Золотоверхий собор, відновлений за часів української Незалежності. Як виявилось, руйнування собору було марним, адже у післявоєнному Києві не знайшлось ані часу, ані коштів для створення аналогічної урядової споруди на місці знищеної святині.

Монументальні адміністративні споруди Києва є типовим зразком довоєнної сталінської архітектури. Хтось назве їх одіозними будівлями, будинками-монстрами, а у когось вони викликають цікавість та навіть захоплення. Яким би суперечливим не було ставлення киян та гостей до урядових споруд Києва, зрозуміло одне – вони назавжди змінили обличчя міста.

Пропонуємо на власні очі побачити особливості адміністративного Києва на пішохідній екскурсії вулицями та парками Печерська, а також під час пішохідної прогулянки Стародавнім Києвом.

 

 
Ми в соцмережах

Підписуйтесь

Facebook
facebook.com/ToursDeKiev

Google+
google.com/+ToursDeKievUA

YouTube
youtube.com/user/ToursDeKiev