Бессарабський ринок
Головною спорудою та прикрасою Бессарабської площі Києва , безумовно, є однойменний критий ринок. Він будувався в стилі «модерн» за проектом польського зодчого Генріха Гая з 1908 по 1912 роки на замовлення Київської міської влади. Гроші, які пішли на спорудження, залишив по заповіту «цукровий король» Лазар Бродський, і таким чином, в Києві з’явився перший критий ринок.
Вірогідно, свою назву споруда отримала від місцевості Бессарабка, куди з давнини продукти харчування привозили селяни з півдня України та Бессарабії. Тут знаходилась кінна поштова станція, деякий час площа носила ім’я Богдана Хмельницького у зв’язку з наміром встановити поблизу пам’ятника гетьману.
У будівництві використовувались найновіші на той час конструкції. Великий торговельний зал, площею 2896 кв. метрів було перекрито металевими фермами зі скляною покрівлею, облаштували 570 торговельних місць, змонтували чи не найперші в Києві холодильники та електричні підйомники. На даху, в невеликих башточках, які можна побачити над головним фасадом, встановили бак для води та компресор, які використовуються для технічних потреб ринку. Виразний, раціонально спланований корпус споруди оздоблено горельєфами на сільськогосподарську тематику. Це «Селянин з волами», «Риби», «Молочниця», скульптури голів рогатої худоби. На металевих воротах декоративне зображення гусей, які зустрічають відвідувачів.
На другому поверсі ринку був готель більш ніж на 100 місць з окремим входом з вулиці, та декілька квартир, в яких жили кияни до 60-х років 20 ст.
І хоча вздовж вулиці Басейної ще довгий час торгували під відкритим небом, кияни з гордістю казали : «В місті багато базарів, але ринок один - Бессарабський».
В історії споруди є трагічні сторінки. Під час громадянської війни та Голодомору її холодильні камери використовувались як морг.
Реконструйований в 1960 році ринок зберігся, на щастя, майже без змін, у 1979 році був визнаний пам’яткою архітектури національного значення.
У 80-ті роки його ледве не знищили, плануючи на цьому місці транспортну розв’язку, а під час Революції Гідності впав пам’ятник Леніну, який з 1946 року стояв навпроти. Таким чином, Бессарабський ринок, на відміну від «вождя», витримав усі лихоліття, злети та падіння, які випали на його долю.
Сьогодні він знаходиться у комунальній власності Києва, вважається найдорожчим в місті, а ідіома «Дорого, як на Бессарабці» використовується в повсякденному житті містянами. Сюди приходять щоб купити Український гастрономічний сувенір – Генеральське або Панське сало, відповідно упаковане та за відповідною ціною.
У Бессарабського ринка є маленька таємниця – це ікона, яку освятили та встановили в споруді в далекому 1912 році. Щоб її побачити та дізнатись про неї детальніше, пропонуємо скористатися нашими екскурсійними послугами.
