Видатні лікарі Києва

Агапіт, лікар безкорисливий (?-1095)

Лікарі Києва. Агапіт

Мабуть, один із перших відомих лікарів Києва. У середині ХІ століття преподобний Агапіт, чернець Печерського монастиря, лікував людей молитвою, постом та зіллям власного приготування.

З-поміж його пацієнтів були не тільки брати-монахи та прості люди, але й бояри та навіть князі. Так, добре відомим є переказ про те, як Агапіт зцілив чернігівського князя Володимира Всеволодовича Мономаха, якому не міг допомогти жоден інший лікар.

Агапіт був отруєний своїм конкурентом, але вижив завдяки вірі. Зумівши точно передбачити дату своєї смерті, Агапіт смиренно відійшов до Господа.

І тепер вже протягом багатьох століть тисячі паломників прикладаються до мощів святого лікаря Агапіта-Цілителя.

Княжна Євпраксія, або Добродія (1108-1172)

Лікарі Києва. Євпраксія МстиславівнаЄвпраксія була донькою київського князя Мстислава, онукою Володимира Мономаха. З юних років вона вивчала медицину та лікувала хворих, за що й отримала ім’я Добродія. Ставши візантійської царівною, вона продовжувала навчання у цій сфері.

Знання цілющих властивостей багатьох рослин, обізнаність із працями Гіппократа й Авіцени, власний досвід лікування дозволили їй створити трактат «Мазі». Це був один із перших на Русі творів, присвячених медицині та першим медичним трактатом, створеним жінкою. 5-томний твір містить основи гігієни майбутньої матері, породіллі, дитини, рецепти засобів для лікування хвороб шкіри, зубного болю, основи лікувального масажу, гігієни харчування. Праця, створена Євпраксією, не містить розповсюджених у ХІІ столітті забобонів та упереджень, її можна сміливо назвати гордістю української та світової науки.

Пирогов Микола Іванович, видатний хірург, учений, винахідник (1810-1881)

Лікарі Києва. ПироговВідомий в усьому світі як засновник анатомічної хірургії та військово-польової медицини, М.І. Пирогов також був блискучим педагогом та людиною високих моральних якостей. Потрапивши в опалу імператора Олександра ІІ, він був направлений на посаду попечителя Київського навчального округу.

За три роки, проведені в Києві (1858-1861), Пирогов зробив чимало корисного для розвитку освіти у нашому місті: посилив роль педагогічних рад у діяльності учбових закладів у навчально-педагогічному процесі, розширив студентське самоуправління, домігся стажування за кордоном для найкращих педагогів, сприяв створенню  університетської  бібліотеки тощо. Він усіляко сприяв демократизації освіти: піклувався про всенародне початкове навчання, навчання рідною мовою, розширення можливостей для вступу в університети різних верств населення, сприяв організації недільних шкіл для дорослих та ін. В той самий час, він продовжував медичну діяльність: консультував хворих, робив операції, робив розтини в анатомічному театрі, який з’явився у Києві завдяки його старанням.

Ім’я Пирогова було на устах всієї міської інтелігенції. Він був улюбленцем усіх студентів та більшості киян. Але, на жаль, не знайшов спільної мови з представниками влади, занепокоєними діяльністю студентських організацій, що їх підтримував Пирогов. Останні роки життя лікар провів у своєму маєтку під Вінницею і до нашого міста більше не повертався.

На честь Миколи Івановича Пирогова названо одну з вулиць Києва. Є меморіальна дошка Миколі Пирогову у Києві (бульвар Тараса Шевченка, 14).

Караваєв Володимир Опанасович, почесний громадянин Києва (1811-1892)

Медики Києва. КараваєвВидатний хірург-клініцист, засновник вітчизняної офтальмології, вчений, педагог, автор багатьох оригінальних праць з різних галузей медицини. Був другим після Пирогова, хто почав застосовувати наркоз під час операцій.

У віці 29 (!) років став професором медичного факультету Київського університету та першим його деканом. Завдяки Караваєву були створені хірургічна клініка, клініка очних хвороб. Він читав лекції, виготовляв анатомічні препарати, проводив практичні заняття з оперативної хірургії. Тривалий час Караваєв був єдиним кваліфікованим хірургом Києва та губернії. Широко використовував антисептику, яка мало застосовувалася до нього.

Двічі на тиждень, не зважаючи на надмірну зайнятість, Караваєв проводив безкоштовне лікування бідноти. На його заміську дачу, де, у приміщеннях, пристосованих під амбулаторію, відбувались прийоми хворих, незаможні люди сходились з усієї України зі словами: «У Київ Богу помолитися та Караваєву вклонитися».

За життя Караваєв мав величезну кількість відзнак та звань, в тому числі - «Почесний громадянин Києва». Посмертна популярність видатного світила медицини відбилася у київській топоніміці. Сучасна вулиця Льва Толстого тривалий час називалася Караваєвською, оскільки на ній мешкав Караваєв. Його стара дача, розташована у південній частині міста, колись називалася «Караваєвкою», аж доки її не поглинув ботанічний сад АНУ. Особистий маєток професора після його смерті був перепланований під робітниче селище, і ця територія досі відома як Караваєви дачі, із однойменною залізничною станцією. На одному з корпусів Медичного університету встановлено бюст та меморіальну дошку.

Образцов Василь Парменович, засновник київської терапевтичної школи (1849-1920)

File source: http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Obrazcow_VP.jpgКиївський лікар, відомий як чудовий діагност, завдяки чому лікування від самого початку велося правильно, із великою надією на успіх. Протягом 25 років він був професором Київського університету, завідувачем кафедри спеціальної патології. Завідував відділенням Олександрівської лікарні. Автор понад 50 медичних праць.

Одним із найбільш вагомих досягнень Образцова вважається розробка методу глибокої ковзної методичної пальпації органів черевної порожнини. Цей метод дозволив розпізнати багато хвороб органів травлення та набув загального визнання. Також, Образцов започаткував прижиттєву діагностику інфаркту міокарда.

Ім’я Образцова носить одна з міських клінік. В Олександрівський лікарні є його погруддя, а на вулиці Госпітальній встановлено меморіальну дошку.

Після Образцова київську терапевтичну школу розвивав його учень (а згодом і зять) Микола Стражеско.

Стражеско Микола Дмитрович, видатний науковець та клініцист (1876-1952)

Медики Києва. СтражескоДо того, як отримати славу медичного світила Києва, Стражеско працював у Одесі, Петербурзі, Парижі, Берліні. Згодом був запрошений читати лекції у Київському університеті. Одружився із донькою Образцова Наталією.

В Києві приймав участь у створенні жіночого медичного інституту. Є автором понад 100 праць, зокрема із патології серцево-судинної системи.

Стражеско зробив детальний аналіз клінічної картини інфаркту міокарда та заклав основи його діагностики. Це дало суттєві шанси на життя хворим на цей страшний недуг.

Був фундатором Інституту кардіології, який сьогодні носить його імя, здійснючи дослідження з багатьох напрямків галузі лікування серцево-судинної системи. При ньому працює меморіальний музей видатного лікаря-науковця. Біля головного корпусу закладу встановлено пам’ятник.

Яновський Феофіл Гаврилович, «святий лікар» (1860-1928)

Феофіл ЯновськийФеофіл Яновський є одним з корифеїв Київської терапевтичної школи, у числі українських медиків один із перших обраних дійсних членів членом Всеукраїнської Академії Наук.

Яновський із відзнакою закінчив Київський університет. На початку медичної кар’єри мешкав на Андріївському узвозі, і йому присвячено одну з вітрин музею Однієї вулиці. Вважається засновником першої в місті бактеріологічної лабораторії для діагностики туберкульозу, багатьох санаторіїв у Боярці та Пущі-Водиці, Товариства нічних чергувань  лікарів (предтеча станцій швидкої допомоги).

Ф.Г. Яновський працював на кафедрі університету, читав лекції, був чудовим психотерапевтом. Є автором багатьох наукових праць. 

Звичайним людям Яновський запам’ятався як лікар, який ніколи не відмовляв хворим у медичній допомозі. З бідноти ніколи не брав гонорарів та іноді навіть непомітно залишав їм гроші на ліки. Життєве кредо Яновського – «Якнайближче до хворого!» Кияни обожнювали його, називали Святим лікарем, складали величезну кількість легенд у його славу, про що ми неодмінно згадаємо під час екскурсій Києвом.

Яновський був одним із засновників інституту фтизіатрії та пульмонології у нашому місті , який зараз носить його ім’я та на території якого встановлено пам’ятник шанованому лікарю.

Заболотний Данило Кирилович, видатний мікробіолог (1866-1929)

Лікарі Києва. ЗаболотнийПід час навчання на медичному факультеті Київського університету Заболотний цікавився мікробіологією, сміливо робив на собі небезпечні досліди з вібріонами холери, перевіряючи шляхи її поширення. У складі наукової експедиції перебував у Індії, де вивчав  чуму та боровся із нею. Саме це принесло йому світове визнання. Яновський сформував профілактичну доктрину, яка стала провідною в боротьбі з холерою ‒ це дія на джерело інфекції.

Згодом епідеміологу та його учням вдалося повністю захистити від епідемії чуми свою країну. Цьому допомогли не тільки медичні заходи, але й популярні книги з профілактики для широких верств населення, які зрозуміло й дохідливо писав лікар.

Окрім цього, Заболотний боровся проти висипного тифу та інших інфекційних хвороб.

Заболотний очолював Всеукраїнську Академію Наук. Він заснував Санітарно-бактеріологічний інститут у нашому місті, який зараз називається Інститутом епідеміології та вірусології. Інститут розташований на вулиці, яка, так само як і згаданий заклад, носить ім’я Заболотного.

На подвір’ї  інституту знаходиться пам’ятний знак із  горельєфом вченого.

Богомолець Олександр Олександрович, видатний учений-патофізіолог (1881-1946)

Лікарі Києва. БогомолецьЗасновник перших в Україні науково-дослідних закладів медичного профілю. Саме Богомольцю завдячуємо перетворення Києва на один із найпрестижніших наукових медичних центрів СРСР. Заснував в нашому місті Інститут експериментальної біології та Інститут клінічної фізіології. Є автором численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо.

Найважливішим винаходом Богомольця є імунна цитоксична сироватка, яка прискорювала загоювання ран, активізувала імунітет людини. Вона врятувала тисячі поранених бійців за Другої світової війни.

Вченого та дослідника Богомольця відзначено в Києві двома пам’ятниками-погруддями: одне знаходиться навпроти морфологічного корпуса НМУ на проспекті Перемоги, а інше – у затишному парку, посадженому за життя Богомольця. Крім цього, є меморіальні дошки: на будинку, де жив Богомолець, та на будівлі Президії АНУ, яку він очолював після Заболотного.

У вестибюлі станції метро «Університет» встановлено бюст видатного вченого, на його честь названо одну з центральних вулиць Києва.

Амосов Микола Михайлович, Лікар з великої літери (1913-2002)

Лікарі Києва. АмосовНайвідоміший серед київських лікарів. Видатний хірург, філософ, письменник, мав величезну кількість звань, лауреат багатьох премій.

Амосов одночасно отримав медичну та технічну освіту, закінчивши обидва виші із відзнакою. Під час Другої світової війни зробив більше 4 тис. операцій пораненим воїнам, нерідко працюючи у неймовірно тяжких умовах. У 1952-му очолив відділення в Київському інституті туберкульозу. Самотужки, використовуючи інженерні знання, виготовив перший в СРСР апарат штучного кровообігу. Зробив одну з перших в світі операцій дитині з тяжким вродженим пороком серця, створив протез мітрального клапана. 

У Києві Амосов заснував клініку серцевої хірургії , займався біокібернетичними дослідженнями. Увесь сенс життя вбачав у роботі. Мав власний рецепт продовження життя до старості, який на власному прикладі Амосова виявився дієвим. Він базується на «трьох китах»: фізичних навантаженнях, правильному харчуванні та вірі у власні сили.

Амосов є автором понад 400 наукових медичних праць, декількох хідожних творів.

Лікар із великої літери, Амосов був одним з символів своєї епохи, легендою кардіології. Сьогодні його ім’ям названо медичну установу, київську вулицю. На могилі Амосова (Байкове кладовище Києва) встановлено величний пам’ятник видатному медику та філософу.

Інші видатні медики Києва

Одним із фундаторів Української комунальної гігієни можна вважати Олександра Микитовича Марзаєва, автора багатьох науково-медичних праць, та підручників з цієї тематики, Його  ім’я  носить Київський науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни, навпроти якого встановлено невелике погруддя науковця.

Не можна не згадати про великого письменника – киянина Михайла Булгакова, який свого часу здобув медичну освіту в Києві. Булгаков приймав хворих на Андріївському узвозі, у будинку 13, де відбувались події багатьох творів письменника. Поруч із будинком, перетвореним на музей, є пам’ятник Булгакову.

У Києві є два храми, освячені в ім’я Святителя Луки Кримського (Войно-Ясенецького Валентина Феліксовича) видатного хірурга, професора, випускника Київського університету, який зробив величезну кількість операцій на очах та був одним з перших розробників регіональної анестезії. Після смерті коханої дружини став священиком, ченцем Лукою. Він робив спроби обгрутовуваного поєднання науки та релігії, суміщав богослужіння та працю лікаря. Вважається новомучеником.

Своєрідними пам’ятниками усім лікарям України, тим хто мав безпосереднє відношення до української лікарської справи, можна вважати Музей медицини та Київський музей-аптеку, які ми запрошуємо відвідати на нашій екскурсії. Вона буде цікава школярам, студентам, гостям Києва.

Також, останню шану деяким з видатних персоналій у світі медицини можна висловити під час екскурсії Байковим некрополем.

 

Ми в соцмережах

Підписуйтесь

Facebook
facebook.com/ToursDeKiev

Instagram
instagram.com/ToursDeKiev

YouTube
youtube.com/user/ToursDeKiev