Центральний (Сінний) ринок. Неіснуючий.

З давніх часів на території сучасної Львівської площі було торжище. Саме тут, уже в XIX ст. селяни з навколишніх сіл продавали фураж, в тому числі сіно для відгодівлі худоби. Звідси і склалась назва цього базару – «Сінний».

Старий вигляд сінного ринку

Неподалік, на Галицькій площі, знаходився ще один ринок – Євбаз.

Старий вигляд сінного ринку

У зв’язку з ліквідацією останнього в 50-х роках XX ст. виникла необхідність будівництва нового торговельного закладу, бажано десь поблизу.

Старий вигляд сінного ринку

Так у 1958 році на вулиці Бульварно-Кудрявській (на той час Воровського) було здано в експлуатацію найбільшу в УРСР криту торговельну споруду - Центральний колгоспний ринок, який замінив Євбаз і Сінний.

Старий вигляд сінного ринку

Двоповерхову ажурну конструкцію з балконами по периметру, площею 9 тис.кв.м. спроектували київські архітектори Ф.Фрідман та В.Кучер.

Старий вигляд сінного ринку

В залі було 1200 торговельних місць. На першому поверсі продавали продукти харчування, на другому були невеликі крамниці з промисловими товарами та побутові майстерні.

Старий вигляд сінного ринку

Ринок був одним з найулюбленіших серед киян. За покупками сюди приїздили навіть тоді, коли в міських районах з’являлись свої базари, продовжуючи називати його «Сінний».

Наприкінці 90-х років XX ст. поряд зі спорудою, на сходах до вулиці О.Гончара, з’явилась так звана «Блошка» – стихійна купівля-продаж вживаних речей, взуття, антикваріату.

Сінний ринок проіснував до 2005 року, та незважаючи на статус об’єкта архітектурної спадщини Києва і протести громадських організацій, був демонтований.

Сьогодні на місці втраченої споруди з’явився житловий комплекс «Ярославів Град», забудований багатоповерхівками.

А про дуже популярний та відомий колись Сінний ринок кияни лише згадують. З сумом і ностальгією…

у процесі зносу сінного ринку

у процесі зносу сінного ринку

Рендер житлового комплексу на місці сінного ринку

Рендер житлового комплексу на місці сінного ринку