Майдан Незалежності

Будь-яке знайомство з Києвом, із екскурсією чи без, є неможливим без Майдану. І не лише через те, що Майдан Незалежності в Києві – головна площа столиці та всієї України. Сьогодні Майдан є символом боротьби, революції та народної пам’яті. Кожен іноземець чув про буремні події Майдану 2013-2014 років та поспішає сюди щонайменше із цікавості. Для кожного українця Майдан – священне місце вшанування пам’яті загиблих героїв.

Найдавніші часи

Героїчна історія Майдану розпочалась ще задовго до подій Революції Гідності. Мало того – задовго до існування площі як такої. Адже з прадавніх часів сучасний Майдан Незалежності був місцем розташування оборонних споруд міста. На місці сучасних вулиць Софійської, Михайлівської та Малої Житомирської були яри, а там, де вони починались, знаходилась брама. Саме звідси починається сумний період історії Києва – навала Батия, руйнування міста та втрата ним авторитету на довгі-довгі роки…

Історія Майдану як фортеці продовжується у XVIII столітті, і до 30-х років позаминулого століття тут були Печерські ворота. Те, що від них залишилось, і досі можна побачити на площі та під нею.

Перше житло на сучасному Майдані з’явилось у середині  XVIII століття. Місце було незручним та непрестижним, болота і яри не сприяли комфорту місцевих мешканців.

Майдан ХІХ-початку ХХ століття

До 1875 року Майдан Незалежності називався Хрещатицькою площею. На площі стояли торгові ряди, тут відбувались гуляння та циркові вистави. Однак тодішній Майдан здебільшого відігравав роль транзитного простору, адже Софійська площа була значно важливішою та вважалася центром міста.

Важливий крок у розвитку Майдану як центральної площі – зведення будівлі міської думи. Саме тоді площа отримала назву Думської. У будівлі на першому поверсі розміщувались крамниці, а третій поверх являв собою чотирикутну вежу з годинником, увінчану шпилем, на якому була фігура архистратига Михаїла – святого покровителя Києва.

У 1913 році перед будівлею міської думи було відкрито пам’ятник міністру Петру Столипіну, якого вбили у Київській Опері за два роки до цього. Він простояв до початку доби СРСР, аж доки його не зруйнували та замінили бюстом Карла Маркса (демонтовано у 30-х). Замість Думи у будівлі облаштувався виконком. 

Майдан за радянських часів

З 1919 до 1935 року площа називалась Радянським майданом.

Під час і після війни Майдан, так само як і Хрещатик, лежав у руїнах. В процесі післявоєнної відбудови центральної частини Києва вирішили не відновлювати будівлю колишньої Думи, адже ще задовго до цього була поширена думка, що вона позбавляє площу необхідного простору. Зате з’явились будівлі сьогоднішніх готелю «Україна» та головпоштамту. А от сумнозвісного Будинку Профспілок після війни ще не було (побудований лише у 1980). Замість нього стояла триповерхова дореволюційна будівля дворянського зібрання.

Наприкінці 70-х на Майдані (тоді площа Калініна, трохи згодом – площа Жовтневої Революції)  з’являється станція метро. В процесі реконструкції площі облаштували фонтани, які простояли до початку 2000-х, а також встановили гранітного Леніна у компанії бронзових революціонерів (монумент демонтовано 1991 р.).

Наприкінці 80-х на Майдані було дуже багато зелених насаджень, і це справляло позитивне враження. Були й негативні події: у 1989 році колони Головпоштамту – будівлі, яка видавалася такою ж надійною, як увесь Радянський Союз – обвалилися, забравши життя 11 людей.

Незалежний Майдан

Вже у 90-х формується імідж Майдану як місця проведення громадських протестів. Революція на граніті 1990 року, акція Україна без Кучми, Помаранчева революція 2004 року та, звичайно ж , Революція Гідності – лише найвідоміші з них. Назва Майдан Незалежності затверджується у серпні 1991 року.

Глобальна реконструкція Майдану розпочалась у 2001-му. Саме тоді з’являються ТРЦ «Глобус», Монумент 10-річчя Незалежності, Лядські Ворота та інші пам’ятники.

Майдан після 2014 року

Після Революції Гідності Майдан являв собою жахливе видовище: постраждалий у пожежі Будинок Профспілок, розібрана бруківка, чорні плями від згорілих шин… Проте ще жахливішими були самі події цієї революції – на Майдані гинули люди, наші співвітчизники…Ті, що увійшли в історію як «Небесна сотня».

«Ми полягли на київськім Майдані,

На купищах залізної золи,

На провидіння й Божу волю здані,

За волю України полягли...»

Дмитро Павличко, «Небесна сотня», 2014

Ніхто більше не дивується, що на Майдані вже немає ані новорічної ялинки, ані веселих концертних заходів – це місце сумних спогадів, а не радощів. Це також місце жалоби за героями, які чи не кожного дня віддають життя за Україну в боротьбі із ворогом.

У найближчому майбутньому на Майдані Незалежності Києва з’явиться меморіал героям Небесної Сотні. Яким він буде та як з його появою зміниться Майдан? Про це ми напишемо в окремій публікації.