Хрещатик – головна вулиця Києва
Невід'ємним символом будь-якого міста звичайно вважають його головну вулицю або площу. Так, Париж незмінно ототожнюється з Єлисейськими полями, Москва – з Червоною площею тощо. У свідомості киян та гостей міста Київ немислимий без Хрещатика та Майдану Незалежності – головної вулиці та площі міста.
Хрещатик – центральна артерія Києва, яка простягається від Європейської до Бессарабської площі. Хрещатик, хоча й являє собою головну столичну магістраль, зовсім не є найдавнішою чи найдовшою київською вулицею.
За князівських часів тут знаходилась долина із густою рослинністю, де протікав струмок. Вздовж цього струмка пролягала дорога – давня основа сучасної вулиці. Струмок і долина називались Хрещатими, звідси й сучасна назва Хрещатик.
Лише наприкінці XVIII століття частина долини стає невеличкою вулицею, з однобічною забудовою, а на початку XIX століття забудовується й ліва її частина, переважно житловими будинками. Остаточних обрисів вулиця набуває в середині XIX століття. Поступово першість Подолу переходить до Хрещатика, і він стає центром промисловості, торгівлі та ділового життя Києва. Наприкінці XIX- на початку XX століття вулиця майже повністю забудована, здебільшого дво- і триповерховими кам'яними будівлями з магазинами, конторами, банками. Вони оснащені водопроводом, газом, електрикою.
Перший в Російській імперії електричний трамвай частково проходив Хрещатиком з 1892 року. Проте рельси були зняті вже у 30-ті роки минулого століття, оскільки вони загромаджували центральну частину вулиці. Замість трамваю з'явився тролейбус, по краях тротуарів було висаджено підстрижені кулею дерева та встановлено ліхтарі.
Під час війни майже весь Хрещатик був зруйнований. Проте вже у 1943 році, після звільнення Києва, починаються роботи з відновлення вулиці. Зруйнована вщент вулиця відроджується і перетворюється на простору магістраль. Від головної площі Києва і Хрещатика – Майдана Незалежності – було спрямовано вгору, до Старого міста, п'ять вулиць-променів.
На сучасному Хрещатику знаходяться: Київська міська рада і Київська міська державна адміністрація, Державний Комітет телебачення і радіомовлення, Міністерство аграрної політики, Український Дім, головний поштамт, Центральний універмаг, станції метро «Хрещатик» і «Майдан Незалежності».
Хрещатик разом із Майданом Незалежності неодноразово ставав центром акцій протесту. Так, взимку 2000 – 2001 років на Майдані відбувалися акції протесту «Україна без Кучми». У 2004 році Хрещатик та Майдан Незалежності стали центром Помаранчевої революції. Надзвичайно драматичними були акції протесту у листопаді 2013 – лютому 2014 років, що згодом дістали назву «Революції Гідності», в ході якої Хрещатик було перекрито барикадами, на вулиці встановлювали намети, польові кухні. Хрещатик став одним із місць зіткнень між протестувальниками і бійцями силових структур, унаслідок яких загинуло більше сотні осіб і кількасот було поранено.
По вихідних і святкових днях вся транспортна частина Хрещатику від Бессарабськой майдану до Майдана Незалежності перекривається. Вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з Хрещатиком буденного дня. І кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися Хрещатиком, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів, прийняти участь в конкурсах, а також заглянути в модні та сувенірні магазини. Оглянути весь Хрещатик і при цьому не втомитися нескладно, адже довжина головної вулиці лише трохи більша за кілометр. Також, прогулянка центральною частиною міста чудово поєднається з невеличкими «посиділками» в одній з багатьох кав'ярень Хрещатика.
