Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві

Київський «мідний вершник» Богдан Хмельницький – один з найстарших пам'ятників Києва, витвір мистецтва дореволюційної епохи, а також, безперечно, важливий символ нашого міста, що легко запам'ятовується. Його встановлено 1888 року за проектом скульптора М. Мікешина, на постаменті у вигляді степового кургану авторства В. Ніколаєва. Без сумніву, з-поміж нечисленних кінних скульптур Києва ця є найбільш гармонічною.

Подивіться, наскільки цей пам'ятник є динамічним: мужній полководець різко приборкує коня, владно змахує булавою, а мідне обличчя вершника виразно зображує рішучий та вольовий характер гетьмана Богдана Хмельницького. Скульптура виглядає гармонійно з будь-якого ракурсу, з будь-якої точки Софійської площі. Вона має виразні риси та наділена надзвичайною експресивністю.

Цей пам'ятник кияни сприймають як звичний та невід'ємний атрибут Софійської площі, а гості міста – як його впізнаваний символ. Останні залюбки фотографуються на тлі пам'ятника під час екскурсії Києвом.

А чи знаєте ви, які незвичні, навіть кумедні факти, пов'язані з пам'ятником Богдану Хмельницькому?

• За першим задумом автора, пам'ятник мав бути доповнений іншими деталями та скульптурами. Це зробило б його занадто різким та дуже некоректним з політичної точки зору. Фігури «ворогів» та «друзів» гетьмана, що їх передбачав скульптор, не стали доповненням до центральної фігури гетьмана, оскільки для їхнього створення не вистачило коштів. Один з варіантів раннього проекту пам'ятника можна побачити у музеї міської скульптури Санкт-Петербурга.
• Кінну статую, відлиту з міді, було діставлено з Петребурга до Києва. Але до того, як її було встановлено, скульптура пролежала у дворі поліцейської управи. З цього приводу кияни жартували: «Не встиг Богдан в'їхати до міста, а його вже заарештували».
• Коли наблизився час встановлення пам'ятника, виникла важлива проблема: хвіст коня Хмельницького не повинен був бути спрямованим ані на Софію, ані на Михайлівський собор, ані на урядові споруди. Саме цьому лівою рукою Богдан стримує коня, а правою, утримуючи булаву, вказує на північ.
• Міська влада розглядала варіант встановлення пам'ятника на Бесарабській площі. Однак, оскільки на той час то була околиця Києва, місцю явно бракувало солідності для такого важливого монументу. До того ж, в цьому випадку булавою Богдан Хмельницький вказував на шинок, що було б зовсім непристойно.
• У 1950-х роках було демонтовано огорожу навколо пам'ятника. Це значною мірою зашкодило цілосному сприйняттю ансамблю пам'ятника та площі. На межі ХХ і ХХІ століть огорожу відновили у первісному вигляді.
• Одногу разу із гетьманської шапки зникло бронзове перо. Ходили плітки, нібито таким чином польські футбольні фанати помстилися Богданові. Реставратори скульптури пояснювали загадкове зникнення пера іншим чином: місце стику між пером та головним убором гетьмана дуже окислилося. Оскільки пам'ятник всередині порожній, перо могло провалитися й залишитись там.