Винаходи та винахідники Києва

Кожне місто може пишатись своїми винахідниками, особливо тими, чиї винаходи позитивно вплинули на прогрес людства. Київська земля є батьківщиною таких винаходів, без яких важко уявити сучасне життя.

Гелікоптер

Навесні 1910 року Ігор Іванович Сікорський, студент Політехнічного інституту, в одному з двориків Великої Підвальної вулиці (нині Ярославів Вал) вперше у світі, хоча й на декілька секунд, примусив піднятись у повітря літальний апарат, важчий за повітря, із вертикальним злетом. Це був прообраз майбутнього гелікоптера. Одна з тодішніх газет очевидець цієї події написав про неї наступне: «Коли два гвинти цього чудовиська почали обертатися, богомольні літні жінки злякано хрестились. Гелікоптер злетів, але без пілота. Машині вистачило потужності лише на те, щоб відірвати саму себе від землі».

На жаль, автор винаходу не знайшов спільної мови із радянською владою та емігрував, працюючи у подальшому над проектами літаків та гелікоптерів у Франції та США. 14 вересня 1939 року він самостійно підняв у повітря повноцінний гелікоптер. За 2 роки у серію був запущений двомісний гелікоптер S-47 – єдиний, який застосовувався, хоча й не дуже широко, на фронтах Другої світової війни.

Транзистори

У 1941 році у газеті «Известия» з’явилась стаття із описом винаходу, здійсненого київським академіком Вадимом Євгеновичем Лашкарьовим. Він винайшов p-n-перехід у напівпровідниках, на базі якого незабаром були створені транзистори. Саме Лашкарьов  повинен був отримати Нобелівську премію з фізики за відкриття транзисторного ефекту, який був основою усієї електроапаратури кінця 60-х – 80-х років ХХ століття. Проте американці Шоклі, Браттейн, Бардін виявились більш спритними. Вони запатентували подібну розробку. А у Києві в інституті фізики АНУ було організоване перше в СРСР виробництво точкових транзисторів.

Комп’ютер

У Києві з’явився прообраз сучасних комп’ютерів, вперше створений у континентальній Європі – МЕЛМ (Мала Електронна Лічильна Машина). Її розробки почались у 1949 році, і вона лише на декілька місяців поступилася першістю англійцям, проте багато у чому перевершила свій аналог.

Автор винаходу – Сергій Олексійович Лєбєдєв, який мешкав та працював у Києві. Його ім’ям названо одну з вулиць історичної місцевості Феофанії у Києві. Машина була прототипом сучасних процесорних апаратів. Вона займала зал площею 60 квадратних метрів, виконувала 50 операцій на секунду та виділяла стільки теплоти, що кімната, де вона знаходилась, була обладнана спеціальною стелею для більшого надходження повітря та охолодження машини.

Винаходи сфери кардіохірургії

Наприкінці 50-х минулого століття на одному з київських заводів був створений один з перших у світі медичних апаратів штучного кровообігу. Проект винаходу належав видатному кардіохірургу Миколі Михайловичу Амосову. Винахід став початком «великої київської серцевої хірургії» у клініці, яка пізніше отримала ім’я Амосова.

У 1962 році один з київських хірургів приніс у клініку нейлонову сорочку, яку купив за кордоном. З вирізаного шматка нейлону було створено стулки пелюсткового серцевого клапана, який вперше в СРСР вшили серцевому хворому. У 1963 Амосовим були розроблені антитромботичні протези серцевих клапанів, а у 1965 році – штучні клапани із покриттям. Після цих розробок клініка Амосова довгий час займала перше місце у світі з інтенсивності роботи хірургів, здійснюючи 2500 операцій на рік та рятуючи таким чином людей від хвороб, які раніше вважались невиліковними.

Тролейбусний поїзд

Цей київський винахід визначив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть. 12 червня 1966 року на маршрут номер 6 в Києві вийшов перший у світовій практиці тролейбусний поїзд винахідника Володимира Пилиповича Веклича. Тролейбусні поїзди вирішили проблему обслуговування перевантажених київських маршрутів та стали візитівкою міста Києва. Передовий досвід киян перейняли електротранспортні підприємства Риги, Талліна, Ленінграда, Новосибірська, Дніпропетровська, Донецька, Севастополя, Харкова, Горького та десятків інших міст.