Українська греко-католицька церква Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

"На семъ мъстъ тайно церковь существовала, єсть устроєнная христіанами отъ Андръяс Первозваннаго апостола просвъщенними".

З літописних джерел ми маємо відомості про князя Аскольда (ймовірно, у хрещенні – Миколая), вбитого й похованого в одному з урочищ Києва у 882 році. Місце пам'яті про князя з давніх давен зветься Аскольдовою могилою.

За часів правління княгині Ольги над могилою Аскольда було зведено кам'яну церкву, у якій, можливо, було поховано княгиню (є інші версії стосовно місця поховання Ольги). Ймовірно, церква була зруйнована сином Ольги, князем Святославом, прихильником паганської віри. Після прийняття християнства князем Володимиром церкву відбудували, а приблизно за півстоліття після її відродження при ній було засновано Пустино-Миколаївський жіночий монастир.

На початку ХІІ століття князь Мстислав - син Володимира Мономаха – перетворив монастир на чоловічий.

1786 року на території Аскольдової могили було створено міський цвинтар. 

У 1809-1810 р.р. було закладено та освячено кам'яну церкву в ім'я святого Миколи. Через декілька десятиліть храм та цвинтар з'являються на малюнку Т.Г. Шевченка "Аскольдова могила".

У 1918 році неподалік від церкви відбулось урочисте поховання загиблих під Крутами студентів та гімназистів.

У першій половині 30-х років кладовище було зруйноване та перетворене на міський парк. Подеякі поховання були перенесені на інші цвинтарі міста. Церква була сплюндрована та втратила свою функцію.

26 квітня 1992 року, після довгого запустіння, церква Миколи Чудотворця була освячена Божественою Літургією, а ще через декілька років її освятили Єпископ-помічник Любомир Гузар та Єпископ Василій Медвід. У середині 90-х також відбулась важлива для храму подія: церкві Святого Миколи Чудотворця була подарована чудотворна ікона Зарваницької Богородиці. Цьому подарункові церква завдячує священникові отцю Мирославу із села Вишнівчак на Тернопільщині. За переказами, ця ікона, добре відома в Україні та за її межами, врятувала життя чернцю, якого переслідували ординці Батия, а також вона неодноразово зупиняла ворожі напади. Цікаво, що мозаїка-ікона Зарваницької Богородиці міститься на території Базиліки Благовіщення у Назареті.

На початку ХХІ століття, а саме 23 червня 2001 року, під час подорожі Україною церкву відвідав Папа Римський Іван Павло ІІ. У молитві біля Чудотворним образом Зарваницької Богородиці він віддав під її покров свою апостольську подорож Україною.

Сьогодні у церкві нерідко проходять богослужіння за загиблими героями України – воїнами АТО. Деякі з героїв, які загинули унаслідок політичних подій в Україні останніх років, поховані біля церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі.