Годинники Києва

Годинники нерухомі, маятник коливається, а час рішуче йде вперед.

Перші міські годинники

Ймовірніше за все, перший годинник з’явився в Києві ще за часів литовського панування. Він розміщувався на одній з веж замку, що височів на горі Киселівці. Тогочасні кияни дуже пишались своїм «дзиґарем», а доглядав за ним служник – Zegarmistrz Якуб Пушкар. На жаль, відомостей про цей годинник дуже мало, адже він зник разом із замком.

У більш пізній період, у літописній звістці 1718 р., де описується пожежа в Києві, є наступна згадка: «На ратуші дзегар чудесний, де архангел Михаїл списом під час пробиття годинника, змія у вуста бив стільки, скільки годин вдаряло, згорів. Спис сталевий, площа кам’яниста, від того сипалися іскри вночі, вдень йшов дим».

Сонячні годинники Києва

Наприкінці XVIII століття в Києві з’явились сонячні годинники, які не треба було заводити. Але вони були «мовчазні» і працювали тільки вдень, коли світило сонце.

Найстарішим з-поміж існуючих в Києві сонячних годинників є той, що знаходиться на подвір’ї Києво-Могилянської академії. Його змонтував французький вчений, викладач математики П’єр Брульон. Годинник являє собою автентичну вертикальну колону з чотирма циферблатами, і на нього нерідко приходять подивитися кияни та туристи під час прогулянки Подолом.

Приблизно у той самий час на альтанці фонтану «Самсон», що на Контрактовій площі Києва, з’явились сонячні циферблати. Проте у 30-ті роки минулого століття годинники були знищені разом із альтанкою та фонтаном. Їх відновили 1982 році, і сьогодні у сонячну погоду можна перевірити їх точність.

Упродовж останніх років сонячні годинники як скульптури, прикраси міського ландшафту, пізнавальні, астрономічні та екскурсійні об’єкти, почали з’являтись у Києві. Є вони, наприклад, у парку «Молодіжний», що на Троєщині, на набережній неподалік Поштової площі, а також на дитячому майданчику нижче парку Вічної Слави.

Годинник, найближчий до небес

Окремої розмови заслуговує Лаврський годинник, який, із невеликою перервою, працює на Великій Дзвіниці з 1903 року. Він знаходиться на висоті 87 метрів – найвище у Києві. Годинник являє собою куранти без циферблату загальною вагою 4,5 тон.

Кожні 15 хвилин 8 малих дзвонів грають гами від ДО до ДО у прямому та зворотному напрямках. Великий дзвін, що важить майже 2,5 тони, відбиває години.

Механізм годинника складається з трьох величезних гирь, металевих тросів довжиною понад 120 метрів та ходової частини, виготовленої з бронзово-срібного сплаву, сталі та чавуну. Заводять годинник один раз на тиждень. Детальніше про Лаврського «охоронця часу» можна дізнатись під час екскурсії.

Годинник родом із Франції

Досить цікавий годинник є у Свято-Троїцькому Іонинському монастирі, на території Центрального ботанічного саду Києва. Місцеві легенди пов’язують його появу із Оноре де Бальзаком, який начебто привіз його з Франції у подарунок Евеліні Ганській. Ченці ж запевняють, що годинник був замовлений преподобним Іоною в Парижі. Клеймо, яке можна побачити на годиннику, дійсно засвідчує його паризьке коріння, але дата виготовлення – 1857 рік – спростовує легенду про Бальзака, який помер вісьмома роками раніше.

Наймузичніший годинник

Найбільш музикальним можна вважати годинник на дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря. До знищення святині у 30-х роках ХХ століття у нього не було циферблата, і він часто зупинявся. Під час відродження монастиря у 1998 р. з Австрії було замовлено новий механізм, з електронним пристроєм, за допомогою якого можна почути  національні мелодії та Гімн України. Побачити та послухати його можна під час екскурсії Стародавнім Києвом.

Годинник, якого немає

У 1981 році на теперішньому Майдані було збудовано Будинок Профспілок, разом із електронним годинником. На чотирьох табло знаходилось понад 18 тисяч лампочок рубінового кольору. Під час різних комбінацій вмикання вони інформували про точний час, дату, температуру повітря і, звичайно ж, комерційні пропозиції, бо як же ж без реклами… Під мелодії цього годинника кияни зустрічали нову добу та Новий рік. На жаль, годинник, разом із Будинком Профспілок, сильно постраждав під час пожежі взимку 2014 року, і сьогодні ми згадуємо про нього з сумом.

Час і квіти

Цікаво, що один за найбільших у світі квіткових годинників знаходиться також у Києві. Він розміщений на Алеї Небесної Сотні. Механізм годинника був виготовлений у Шотландії, діаметр циферблату складає 19,5 м, а довжина стрілок 7 та 4 метри відповідно. З 2009 року й по нинішній час по ньому можна дізнаватись про час у теплі пори року.

Завдяки десяткам тисяч квітів, які висаджують працівники Київзеленбуду, годинник постійно змінює свій образ, від вишиванки до символіки тих подій, які відбуваються у місті.

Найбільший циферблат Києва

Лише допитливі та спостережливі кияни знають про годинник, розміщений під дахом будинку на вулиці Грушевського, 4, а саме – на поверсі, який займає Інститут історії, майже над магазином «Академічна книга». Діаметр циферблату цього годинника –3,5 м.

На жаль, цей годинник показує точний час лише двічі на добу, тобто не функціонує. Формально годинник належить Інституту, але той не поспішає з ремонтом, а міська влада не хоче витрачатися на відновлення «чужого» об'єкта.

Годинники і пошта

Дуже схожі годинники є на будівлі Головпоштамту та на будинку Укртелекому (вул. Володимирська, 10, колишній Центральний телеграф). Вони показують не лише київський час, але й інформують про поточний час у найбільших містах світу. Обидва годинники з’явились у Києві у 1950-х. 

Інші цікаві годинники Києва

Під час пішохідної екскурсії Печерськом туристи милуються чарівною будівлею Театру Ляльок. На баштах цієї споруди  є годинники, які працюють синхронно із фонтанами, що поруч із театром.

Годинник дореволюційних часів можна побачити на фасаді Бесарабського ринку, а один з найбільш романтичних годинників Києва, у стилі європейського середньовіччя, розміщений на фасаді головного корпусу НТУУ «КПІ».

А ще є годинники на вокзалах, станціях метро, на фасадах будинків, навчальних закладів тощо. Усього їх у нашому місті близько 3000. Кожен з цих «володарів часу» має свою історію, незвичні деталі та особливості. Дізнатись про них як про невід’ємну складову визначних місць Києва можна під час наших екскурсій.