Київський трамвай. Історія транспорту Києва

Київський трамвай – це не просто один із видів міського транспорту. Це частка історії нашої країни загалом та Києва зокрема, один із атрибутів старого міста. Другий на території сучасної України (після львівського) та перший у колишній імперії, київський електричний трамвай свого часу став своєрідним порятунком у вирішенні складного транспортного питання Києва.

Своєю появою на міських вулицях трамвай зобов’язаний видатному інженеру Аманду Струве. Він підписав контракт з Київською міською Думою, а згодом створив акціонерне «Товариство Київської міської залізниці», яке й розпочало впровадженням трамвая на вулицях міста.

Появі електричного трамваю у Києві передували інші види транспорту, які сьогодні видаються дивовижними. Це омнібуси, конки, а також паровий трамвай.

Омнібус

Омнібус (від латинського слова Omnibus – «для всіх») – це візок на кінській тязі, просторий екіпаж із ненакритими верхніми сидіннями. Омнібус як вид транспорту Парижа відомий ще з другої половини ХVII століття, проте саме слово для його означення з’явилось у французькому Нанті у 1826 році. З цього часу в Європі та Америці омнібуси набувають повсюдного використання.

У Києві омнібусна лінія почала діяти у 1879 році. Проїзд від Контрактової до Бессарабської площі коштував 7 копійок, назад – 6 копійок. Перевозили київські омнібуси до 20 пасажирів.

Працювали вони недовго – приблизно рік. Восени 1880 року у Міській Думі констатували неналежний стан п’яти з семи транспортних засобів, через що їхніх власників притягнули до відповідальності, а сам рух омнібусів заборонили.

Протягом кількох наступних років киянам доводилось долати відстані пішки або візником, аж поки улітку 1891 року не з’явилась конка.

Конка

Конка була закритим (рідше відкритим) екіпажом, іноді двоповерховим. Вагон рейковою колією тягнула пара коней, керована кучером. Перша у світі рейкова пасажирська служб почала діяти в Уельсі, а в континентальній Європі перші кінні рейкові візки почали діяти з 1828 на чеській залізниці.

У Києві перший маршрут конки пролягав між Либідською та Троїцькою площами. У шестиметровому вагоні конки планувалось 16 місць для сидіння та 8 для стояння, але фактично пасажирів завжди було значно більше. Якщо до вище зазначеного додати складний рельєф Києва, неважко зрозуміти, чому коні часто знемагали, вибивалися із сил та гинули. Так, за час існування конки в місті загинуло понад 50 коней.  У 1892 році використання конки припинено.

Паровий трамвай

У лютому 1892 року відбулася перша спроба використання парового трамвая. Він мав вигляд вагона і ходив по рейках. Але вкотре свою роль зіграв міський рельєф: якщо на прямих ділянках шляху паровий трамвай легко тягнув два переповнені пасажирами вагони, то підйоми ледве долав і з одним. Ось чому великим досягненням міста стала поява електричного трамваю, хоча паровик продовжував ходити з центральної частини міста до Пущі-Водиці аж до 1904 року.

Електричний трамвай

На початку травня 1892 року на лінії довжиною 1,5 км стартував рух електричного трамвая у Києві. Маршрут пролягав від Європейської до Поштової площі узвозом, який сьогодні нам відомий під назвою Володимирський. Вже за кілька років трамвай пустили Печерськом, Володимирською та Караваєвською (нині Льва Толстого) вулицями. Також запрацювала трамвайна лінія, яка об’єднала історичні місцевості Лук’янівка та Сирець. У 1896 році трамвай пішов Маріїнсько-Благовіщинською (нині вул. Саксаганського) через Галицьку площу (сьогоднішня площа Перемоги) до Сінної площі (Львівська площа сьогодення). Потім був маршрут, завдяки якому можна було дістатись Політехнічного інституту від Бессарабки; трамвай пустили по вулицям Прорізній, Глибочицькій тощо. До 1910 року в місті було вже 18 трамвайних ліній.

Тодішні лінії трамвая мали від одного до чотирьох трамвайних відрізків. Проїзд одним відрізком коштував 5 копійок, за одночасний проїзд двома платили 8, трьома – 11, чотирма – 14 копійок відповідно. Цікаво, що у тогочасному Києві було також виокремлено декілька приватних трамвайних ліній.

Під час Першої світової та інших збройних протистоянь у Києві міське трамвайне господарство сильно постраждало та почало відновлюватись тільки у 1922 році.

У 60-х в Києві відбувся розквіт будівництва нових трамвайних ліній; воно активно тривало також  у 70-ті та 80-ті. Але вже із роками Незалежності настає період масового скорочення трамвайних маршрутів по всьому Києву.

Сьогодні, на жаль, існування цього екологічного та історичного транспорту під загрозою. Наразі у Києві налічується 23 трамвайних маршрути (з них 5 – швидкісні, 12 належать правобережній трамвайній мережі, 11 – лівобережній), хоча історично існувало до 35. Трамвай перебуває в стані занепаду, про що свідчить зношений та застарілий рухомий склад, хоча й відбуваються поодинокі «показові» випадки закупівлі якісних імпортних трамваїв.

Київському трамваю присвячені пісні, на його честь існують пам’ятник і музей. Сподіваємось, що із бігом часу та постійним збільшенням кількості автівок не зникне і сам трамвай.

А ще можна згадати:

Дарницький бензотрамвай

Це був трамвай на бензиновій тязі, перша лінія якого від Поштової площі до Микільської слобідки виникла ще у 1912 році. Пізніше бензотрамвай поєднав Правий берег Дніпра із лівобережним селом Биківня, фактично з’єднавши території двох губерній – Київської та Чернігівської. Бензотрамвай припинив своє існування за Другої світової.

Швидкісний трамвай

Заснований 1978 року, він став першим у тодішньому Радянському Союзі.