Керамічний килим на «Хрещатику»

Майоліка станції метро «Хрещатик» – справжнє керамічне диво – була створена у далекому 1960 році київською майстринею Оксаною Аркадіївною Грудзинською. Вона нагадує рідну домівку, теплу й затишну. Соняшники, мальви та барвінок – характерні для України рослини – зображені на плитці, що прикрашає станцію.

Зважаючи на тривалу боротьбу з проявами «українського націоналізму», декорування центральної станції метро радянського міста у народному стилі дещо дивує.

Для створення цього витвору мистецтва було використано прийом варіантних плиток. Він полягає у тому, що 16 варіантів  керамічних плиток при з’єднанні між собою будь-якою стороною створюють продовження малюнка стилізованого українського килима.

Ще одна особливість майоліки на «Хрещатику» – насичений червоний колір поливи, так звана «бича кров», який не є характерним для тогочасної кераміки.

Окрім станції метро «Хрещатик», майстриня брала участь у створенні інтер’єрів станцій «Дарниця», «Лівобережна» та «Гідропарк». Її талановиті руки виконали оформлення багатьох київських будівель, які добре пам’ятають кияни-старожили: продуктовий магазин на площі Льва Толстого, магазин дитячого харчування на Пушкінській, майолікові вставки житлових будинків та дитячих садків, орнаменти на павільйоні тваринництва ВДНГ. На жаль, більша частина з них не збереглась, бо нові власники споруд та приміщень просто не зрозуміли,  що знищують, осучаснюючи дизайн.

Єдине місце в Києві, де зберігається понад 100 творів художниці-керамістки Грудзинської – це Національний музей українського декоративного мистецтва, вестибюль якого також прикрашений її роботою. 

Більш детальне знайомство зі станцією метро «Хрещатик» та її дивовижною майолікою пропонується під час екскурсії київським метро.