Свято-Успенська Києво Печерська Лавра

Києво Печерська Лавра – печерний монастир, заснований у середині ХІ століття. Він став одним з центрів розповсюдження християнства у Київській Русі та Східній Європі. Ченці монастиря, які будували його, вклали у створення цієї обителі своє уявлення про прекрасне та явили світові визначний архітектурний комплекс.

На сьогоднішній день він складається з трьох різних груп: Верхня Лавра, комплекси Ближніх та Дальніх печер.

В цьому місці, на благословенних київських пагорбах, співіснують Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Свято-Успенський монастир, відроджений в 1988 році після тривалого атеїстичного періоду.

Починаючи з XII століття, монастир носить титул «Лавра» – звання головного, великого чоловічого монастиря. У XVIII столітті Києво Печерська лавра була одним з найбагатших монастирів Російської імперії. Архітектурний комплекс, що склався у той час, дійшов до наших днів.

Оглядаючи споруди Києво-Печерської Лаври, необхідно пам'ятати, що серед них є ті, які були побудовані за часів Київської Русі; наприклад, храм Спаса на Берестові, де поховані доньки князя Володимира Мономаха Євфімія та Євпраксія, а в 1157 році тут було поховано засновника Москви Юрія Долгорукого.

Назва монастиря походить від печер, де мешкали перші ченці. Про них є згадка у «Повісті минулих літ». За деякий час тут з'являються наземні споруди, а печери, за давньою християнською традицією, стали місцем поховання спочилих мешканців монастиря.

Від 70-х років ХІ століття в Києво Печерській Лаврі ведеться інтенсивне будівництво кам'яних споруд. В 1073-1089 р.р. був зведений і розписаний Успенський собор, на початку ХІІ століття – Троїцька і Трапезна церкви, а наприкінці ХІІ століття територія монастиря оточена стінами фортеці. Зведення та оздоблення цих будівель мало величезне значення для розвитку давньоруського зодчества. Культові споруди набували нових рис, майстерність архітекторів відточувалась і вдосконалювалась, швидкого розвитку зазнали живопис та прикладне мистецтво, поступово створювались нові напрямки місцевих мистецьких шкіл.

У Лаврі жили та працювали видатні літописці, вчені, медики, зодчі, художники – Іаків, Нікон, Іоанн, Агапіт, Доміан, Арменін, Аліпій, Григорій. Саме тут близько 1113 року літописець Нестор створив видатну пам'ятку давньоруської літератури «Повість минулих літ» – основне джерело наших знань про історію Київської Русі.

В 1240 році монастир був пограбований степовими кочовими племенами; в другій половині XIV століття він потрапив під владу Князівства Литовського, а потім Польщі. В умовах загострення класових та релігійних конфліктів у Лаврі в 1615 році заснували першу типографію, навколо якої об'єднувались видатні суспільні діячі – літератори, вчені, художники-гравери – Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Іов Борецький, Петро Могила, Афанасій Кальнафойський та ін.

В 1926 році монастир закрили. Після вибуху в 1941 році Успенського собору – головного лаврського храму – архітектурний комплекс монастиря значним чином постраждав.  В 1988 році монастир було пере освячено. Зараз він є одним із центром православ'я в Україні, має власну духовну семінарію, академію, резиденцію патріарха, а також містить комплекс з-понад 100 споруд. Це відроджений Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, церква Усіх Святих, келії соборних старців, Микільська церква, велика дзвіниця, фортифікаційні споруди та ін. 

Особливий інтерес для паломників і туристів являють печери Києво Печерської Лаври, які називають Ближніми і Дальніми. Вони відділені поміж собою яром та хребтом гори. У печерах спочивають нетлінні мощі святих угодників, які, за віруванням багатьох, наділені силою зцілення. Печери вириті на глибині від 5 до 15 метрів, в них є підземні храми, поховальні ніші, келії ченців-затвірників.

На території Києво-Печерського історико-культурного заповідника діють музеї та виставки, серед них – музей книги та друкарської справи, музей українського декоративного мистецтва,музей історичних коштовностей. Останній заслуговує на особливу увагу завдяки знаменитій скіфській пекторалі. Великою популярністю користується виставка мікромініатюр. Її автор, М.С. Сядристий, за допомогою інструментів, розроблених власноруч, створив експонати, роздивитись які можливо лише у мікроскоп. У цій колекції – найменший в світі діючий електромотор, бабка, в очах якої годинник, що показує правильний час, портрет на половинці макового зернятка, підкована блоха та інші.

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври має унікальну художню цінність. Усі будівлі розташовані у місцевості надзвичайної краси, за принципом контрасту високих та низьких об'ємів. Стрункі дзвіниці чудово поєднуються з характерними силуетами храмів та невисокими, які сяють білизною стін, келіями та іншими спорудами, що ніби ховаються в гущі зелені. Все це надає комплексу мальовничості та оригінальності.

За рішенням ЮНЕСКО Києво Печерську Лавру внесено до реєстру пам'ятників всесвітньої спадщини.