Присутствені місця

У першій половині ХІХ століття в цивільній архітектурі Києва майже не було масштабних проектів. Тут домінували храмові споруди, а громадські будівлі були здебільшого простими, скромними та лаконічними. Лише згодом у місті з’являються зразки цивільного зодчества, що кардинально змінюють ситуацію: корпуси Університету святого Володимира, Кадетський корпус (сучасне приміщення Міноборони України), Інститут шляхетних дівчат, а також Присутствені місця.

Оскільки в ті часи державні установи називали «казеними присутствіями», місця їх розташування називали «присутственими». Найвідоміші Присутствені місця Києва було урочисто закладено 15 липня 1854 року, у день святого Володимира. Для будівництва знадобилось знесення житлових кварталів, на місці яких було сплановано трикутний майданчик, утворений трьома осями міста: вулицею Житомирською (якраз тоді її й розрізали на сьогоднішні Велику й Малу), новопрокладеною вулицею Володимирською та просторим майданом між Софійською та Михайлівською дзвіницями. Уздовж напрямку останньої було зорієнтовано чільний фасад Присутствій, із проектною довжиною понад 200 метрів.

У зведенні будівлі брали участь троє зодчих, у числі яких – корінний киянин, тодішній київський губернський архітектор Михайло Степанович Іконников. Приділивши інженерній справі та архітектурі Києва понад 50 років свого життя, він сприяв перетворенню Києва з провінційного містечка на важливий економічний центр.

Отже, Присутствені місця Києва являли собою величезну споруду, яка складалася з три- та двоповерхових об’ємів на глибокому підвалі. Без неї важко було уявити панораму старого Києва. Як і багато інших будівель у стилі пізнього класицизму, Присутствія вирізнялись масивністю, симетричністю, монотонністю.

Тут діяло безліч установ: Губернське управління, Палата державного майна, Казначейство, Будівельне відділення, Наказ громадського догляду, Дворянська опіка, Міська та Земська поліція, архіви, а також друкарня. Окрім зазначених інстанцій, у Присутствених місцях розташовувались судові палати. Так, у великих судових залах, розміщених у південно-західному крилі та у центральному об’ємі будівлі відбувались гучні судові процеси, зокрема всесвітньо відома справа Бейліса.

З часом навіть двохсотметрового фасаду для облаштування кабінетів чиновників виявилось замало, адже бюрократичний апарат постійно розростався. На початку ХХ століття над спорудою Присутствій виникають додаткові поверхи. А вже у 80-х роках чергова надбудова погіршує симетрію споруди.

За радянської доби у Присутствених місцях лишились тільки органи міліції та суду. За трагічно відомих 30-х років містом ширився похмурий жарт про цю споруду як про найвищу в Києві, оскільки з неї було «Сибір видно».

До великого кварталу Присутствених місць відноситься також історична будівля Старокиївської пожежної частини, із високою каланчею. Сьогодні це найстаріша з досі діючих пожежних частин Києва.

Адреса: вул. Володимирська, 15

За матеріалами газети «Вечірній Київ» від 1.11.2012 р.