Будівля Національного банку України
Із плином часу у місті багато що змінюється. Мода, віяння в архітектурі, забудова... Нерідко змінюється і призначення споруд.
Сьогодні в Києві важко знайти будівлю, яка б за столітню історію жодного разу не змінила свого призначення. Так, Владислав Городецький, проектуючи знаменитий Будинок із Химерами, навряд чи міг передбачити проведення у ньому прийомів на державному рівні. А інженери-проектувальники водонапірних конструкцій у колишньому Купецькому саду (сьогоднішньому Хрещатому парку) не могли навіть здогадуватись, що в одній зі споруд нащадки розмістять надзвичайно цікавий музей. Навіть храми – сьогоднішні місця моління – встигли прийняти на себе роль складів чи музеїв атеїзму.
Тим не менш, є у Києві споруди, які завжди виконували ту саму функцію. Наприклад, будівля Національного банку України (вулиця Інститутська, 9) – як банком була, так і лишилася ним.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття існуючої будівлі банку виявилося замало. З кожним роком кількість фінансових операцій збільшувалась, і старий банк (знаходився також на Інститутській) був неспроможний задовольнити усі потреби контори тодішнього Держбанку.
У 1902 році, після прийняття рішення про спорудження нової, більш досконалої, будівлі, було оголошено конкурс на найкращий проект майбутнього банку. Окрім привабливого естетичного вигляду, від майбутніх творців вимагали наступне: ніяких дерев'яних частин, задля пожежної безпеки, якомога міцніші та триваліші конструктивні частини, бо часті ремонти нікому не потрібні, а також такий розмір приміщень, щоб найближчі п'ятдесят років ніхто навіть думати не намагався про збільшення існуючої будівлі або ж спорудження нової.
Участь у конкурсі взяли імениті архітектори тієї епохи: вище згаданий Городецький, архітектор Голландський та інші. Перемога дісталася О. В. Кобелєву, який напрочуд вдало інтерпретував у своїх будівлях різноманітні історичні стилі. Пізніше до нього приєднався О. М. Вербицький, за ескізами якого було розроблено фасад будівлі. Художні роботи із оздоблення інтер'єру були доручені італійському скульптору Еліо Саля.
Цікаво, що для безпосереднього виконання кожного виду будівельних робіт було також влаштовано конкурс, заяви на участь у якому подали приблизно сто фірм. Лише дванадцять з них одержали право на проведення робіт.
По завершенню робіт в Києві з'явилась двоповерхова будівля, із цокольним приміщенням, а також підвалом. Вона була збудована за останнім словом техніки. У ній було все, про що тільки міг мріяти тогочасний чиновник: парове опалення, електричне освітлення, чудова вентиляційна система. До речі, повітря до будівлі потрапляло з розарія, посадженого у внутрішньому дворі банку, тому влітку персонал насолоджувався ароматом троянд.
У 1934 році будівля зазнала змін, пов'язаних із потребою у збільшенні її площі. За проектом "батька" будівлі – Кобєлєва, а також за участю архітектора В.М. Рикова було надбудовано два горішні поверхи. Цікаво, що для цього дах не знімався, а попередньо розрізався і підіймався домкратами угору. По завершенню зведення стін дах було повернуто на місце та знову зварено. При цьому жодна архітектурна та скульптурна принада не постраждала, а будівля стала ще виразнішою.
Сьогоднішні екскурсанти оглядають будівлю Нацбанку неквапно. Так, тут є чим замилуватись: приємна комбінація сірого та рожевого кольорів, розкішний портал із колонадою, балкончики, орнаменти, скульптурні композиції. Найбільше увагу привертають скульптурні грифони, які розмістилися на наріжних частинах фасаду. Також, варто виокремити цікаву деталь: рельєфне окреслення сфер діяльності, яким аж ніяк не обійтись без кредитування з боку банку. Це торгівля, промисловість, сільське господарство і транспорт.
Відвідання інтер'єрів Нацбанку є можливим у рамках екскурсії до музею грошей, розміщеного у будівлі, хоча й потрапляння туди дещо ускладнюється необхідністю попереднього запису та наявністю вільних для відвідувань дат щонайменше за півроку. Але очікування того варте, адже мова йде про візит усередину однієї з найкращих споруд Києва минулого століття.
Щодо екстер'єру Національного банку, пропонуємо огляд та більш детальне знайомство під час пішохідної екскурсії Печерськом.