Головна > Інформація про Київ > Визначні місця Києва > Історичні центри > Печерськ

Печерськ

Одним з найбільш давніх історичних центрів Києва є Печерськ (Києво-Печерськ, Печерська гора, Печерське плато, Печерська сторона). Найбільш поширена версія стосовно назви цього району пов'язана з печерами Києво-Печерського монастиря, в яких селились ченці. Поступово на території монастиря з’являлись наземні споруди, а у печерах почали ховати спочилих монахів. Сьогодні ці знамениті печери відкриті для відвідування не лише паломниками, але й туристами, що приїхали до Києва, оскільки більшість турів до Києва включають відвідання Києво-Печерської Лаври.

Проте існують припущення, що печери існували ще задовго до виникнення Лаври, причому не лише на місці, яке вона займає, але й навколо нього. Інша версія пояснює назву місцевості особливостями рельєфу, оскільки „Печерами” у давнину називали круті пагорби на березі річки.

З 12 століття навколо Лаври розширюється Печерське поселення. Після Полтавської битви територія печерського монастиря збільшилась уп'ятеро і перетворилась із невеликого скиту, оточеного важко прохідними лісами, на фортецю. Аристократичного вигляду район набуває лише за часів Миколи І, який розширив фортецю майже на всю територію сучасного Печерська. В 20 столітті район перетворюється на адміністративний центр Києва, оскільки тут розміщуються урядові споруди. З-поміж них особливо відрізняються будівлі Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, які масивністю та поважним виглядом вражають туристів під час пішої прогулянки Печерськом.

Церква Спаса на Берестові

У давнину на Печерську існували різноманітні місцевості, що мали різні назви, збережені й до наших днів у міській топоніміці.

Наприклад, Берестове – князівський маєток, розташоване колись на території теперішнього парку Вічної Слави і у верхній частині Києво-Печерської Лаври. У давні часи місцевість була вкрита берестовим лісом – звідси й назва. Першим її вподобав князь Володимир, який мешкав тут у заміському теремі. У наступні роки в князівському селі перебували й інші князі. Також тут було збудовано церкву Спаса на Берестовому, вперше згадану в 1072 році, яка збереглась й донині.

Аскольдова могила (Угорське урочище, Козлівка, Провалля) розміщується між Набережним шосе, парком Слави та Маріїнським парком разом із дніпровськими схилами. Місцевість виникла на місці урочища Угорського, де, за припущенням, зупинялось плем'я угрів – пращурів сучасних угорців. Зважаючи на численні різкі перепади рельєфу, її також називали Проваллям.

Відома ще одна назва місцевості – Козловка – за прізвищем домовласників Козловських, чий маєток знаходився у цій частині Печерська.

Давня назва, вживана сьогодні – Аскольдова могила - пов'язана із похованням князя Аскольда, вбитого новгородцями, поблизу Миколаївської церкви. Храм святого Миколи можна побачити на Аскольдовій могилі в ході оглядової екскурсії по Києву.

Липки – аристократична частина Печерська між вулицями Грушевського, Хрещатиком, Шовковичною, Інститутською, Богомольця, провулками Виноградним і Кріпосним. Назва походить від духмяних лип, що росли на цій відкритій височині у 18 та на початку 19 століття, проте у подальшому були витіснені аристократичними садибами та іншими закладами. Ряд елітних будинків київської знаті зберігся до наших днів. Побачити їх, а також дізнатись про колишніх мешканців цих гарних споруд, можна на пішохідній екскурсії по Печерську.

Нижче Липок, на схилі Печерської гори, знаходиться Клов – місцевість, назва якої відома ще з часів Київської Русі. Вона походить від джерел та струмків, які протікали по крутих схилах цієї частини Печерська. „Клов” означає бурхливу, вируючу, шумну воду. Інший варіант назви – від слова „колов'я”, яким іменували тутешні стави й озера; у дно водойми забивали кілля, щоб затримувати рибу. Зараз про давню місцевість нагадують назви – Кловський узвіз, Кловський палац, станція метро Кловська.

Звіринець, Видубичі розмістилися між вулицею Кіквідзе, залізничним і Наддніпрянським шосе. Назва Звіринець, можливо, нагадує про те, що тут полювали на диких звірів. На Звіринці знаходиться Видубицький монастир, або Видубичі. Переказують, що саме в цій місцевості Печерська „видибав”, тобто спливав язичницький ідол Перуна; на цьому місці й було засновано давній монастир. Поряд знаходився й заміський палац великих князів київських – Красний двір. Здавна у районі Звіринця споруджували різні укріплення. На початку 20 століття його територія значною мірою була забудована невеликими будинками та садибами, але в червні 1918 року після вибухів складів артилерії майже весь Звіринець був зруйнований. Нова житлова забудова особливо розгорнулась в цих краях у післявоєнні роки. Найбільш цікавими особливостями цієї місцевості Печерська є Звіринецькі печери, Ботанічний сад, Видубицький монастир.

Невеличкий фотозвіт допоможе краще уявити, що собою являє різноплановий та багатоликий Печерськ. Проте, звичайно ж, найповнішу картину цього дивовижного та цікавого району Києва Вам відкриє екскурсія Києвом.