Урочища Києва
Бабин Яр
З усіх ярів Києва цей є, мабуть, найвідомішим та, на жаль, зумнозвісним. Під час Другої Світової Війни німецькі загарбники, які окупували Київ восени 1941 року, використали Бабин Яр як місце для розстрілу понад ста тисяч людей.
Друга трагедія, пов'язана з Бабиним Яром, називається Куренівською. Про неї, так само як і про масове винищення киян у роки війни, ми пропонуємо дізнатись під час екскурсії "Забуттю не підлягає".
І все ж таки людині властиве вбачати позитивні сторони навіть у найтрагічніших місцях. Так, природа Бабиного Яру є напрочуд гарною, хоча б і владі, і громадянам не завадило б більше дбати про чистоту цього місця. Розташований поруч зі жвавою трасою - вулицею Олени Теліги - Бабин Яр дозволяє дихати чистим повітрям усім, хто пересувається уздовж траси пішки до метро Дорогожичі або у зворотньому боці.
Урочище Гончарі-Кожум'яки
Його легко впізнати завдяки численним ляльковим будиночкам, в яких майже ніхто не живе. Через це урочище іноді називають районом-привидом. Старожилам воно запам'яталось незайманими пейзажами, без масової забудови, які неначе нагадують про давньоруські ландшафти.
Тут прокладено вулиці Воздвиженську, Гончарну, Дегтярну та Кожум'яцьку.
Урочище Кинь-Грусть
Незвична назва цієї історичної місцевості, ймовірно, пов'язана із фразою, яку вимовила імператриця Катерина ІІ під час візиту в Київ. Перебуваючи тут під час заміського пікніка, вона адресувала її свому фавориту та державному діячеві Г. Потьомкіну: «Григорий! Кинь грусть. Посмотри, какая красота кругом!»
Тут росте найстарший та найбільший дуб у Києві – дуб Крістера. Йому понад 700 років. Під ним полюбляв відпочивати поет і художник Т.Г. Шевченко.
Урочище Наталка
Це урочище знаходиться поблизу Оболонської набережної. Воно є дуже популярним для прогулянок мешканців Оболонського району. Останні нерідко суміщають тут різні види відпочинку й спорту: рибну ловлю, пікніки, катання на велосипедах, прогулянки або пробіжки.
Кажуть, частину урочища Наталка незабаром забудують, ймовірно – під новий аквапарк.