Григорій Сковорода у Києві. Пам’ятник Сковороді
Григорій Савич Сковорода є, мабуть, однією з найдивовижніших та найвизначніших постатей в українській культурі. Мандрівний філософ, просвітитель, поет, музикант, байкар – ця людина була обдарована безліччю талантів та зробила вагомий внесок у культурне надбання України.
Водночас, впливові сучасники Сковороди з багатьох причин намагались ізолювати його від суспільства та вбачали негативні чинники у його діяльності. Проте це не заважало Сковороді бути популярною особистістю та користуватись загальною пошаною. Його твори погано друкувались, але ширились шляхом переписування. Пісні авторства Сковороди лунали на обох берегах Дніпра. Куди б не прийшов філософ у своїх мандрах, його завжди оточував натовп слухачів, охочих до його слова. Сковородинські афоризми промовляли як вчені, так і неписьменні. У багатьох будинках висіли його портрети, а мандрівне життя Сковороди стало предметом народних оповідань.
Говорячи про зв'язок Григорія Сковороди із Києвом, у першу чергу пригадується Києво-Могилянська Академія, де тривало його навчання, з перервами, з 1738 до початку 1750-х років. Багата бібліотека Академії була для нього джерелом знань. У здібностях до наук йому не було рівних.
Також варто зазначити Китаївську пустинь як одне з місць перебування Сковороди у межах сучасного Києва. За часів Сковороди то було віддалене передмістя, де настоятелем монастиря був його двоюрідний брат Юстин. Начебто звідти Сковорода попрямував на Поділ, де знаходився тодішній центр Києва, але відчув наближення якогось страшного лиха та спішно поїхав з міста. І, як виявилось, не даремно – за декілька днів у Києві розпочалась епідемія чуми…
Як вшанування видатного сина України, у Києві є вулиця Григорія Сковороди, меморіальна дошка на стіні старого навчального корпусу Києво-Могилянської Академії, пам’ятник на території Міжрегіональної Академії Управління Персоналом, Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, бюст на платформі станції метро «Університет». Є чудова ідея заснувати меморіальний музей Сковороди в одному зі старовинних будинків на Подолі, яка поки що нереалізована.
Проте найбільш відомим широкому загалу є пам’ятник Сковороді на Контрактовій площі Києва, відкритий у травні 1977 року.
За первісним задумом автора пам’ятника – видатного скульптора Івана Кавалерідзе – Сковорода мав бути босим, із Біблією, із хрестиком на шиї. Звичайно, атеїстично налаштовані тогочасні представники влади заборонили цей проект. Скульптор був вимушений зробити у ньому зміни, і замість Біблії Сковорода отримав торбинку, а також постоли на ногах.
Відомо, що лише ті речі та явища, до яких громадськість є небайдужою, отримують народні прізвиська. Так, жартівлива назва пам’ятника, відома здебільшого у студентських колах – «Тєфаль». І це зовсім не означає неповагу. Навпаки, на знак пошани до Сковороди, студенти Могилянки кожної весни за власної ініціативи проводять акцію з очищення пам’ятника від бруду.
А ще Сковорода з’єднує людей, знайомих чи незнайомих між собою, адже пам’ятник Сковороді – чи не найбільш популярне місце зустрічі на Подолі.