Житній ринок

За часів Київської Русі, місцевість, де він зараз розташований, була частиною Торжища. Це осередок торговельного, громадського та політичного життя Києва тих часів. Цьому сприяла заселеність Подолу з його ремісничими кварталами та близькість Дніпра зі зручною гаванню-притикою. Струмок річки Глибочиці забезпечував потреби у воді, підвищував логістичні можливості торгуючих та покупців.

Головним предметом торгів було збіжжя, найчастіше жито, звідси походження назви.

З 15 ст. Житній базар стає головним торговельним центром міста, де двічі на рік відбувались ярмарки,  пізніше відомі як «Київські контракти». Не випадково, неподалік, з’явились споруди Гостинного двору з понад 50 магазинами та Контрактовий будинок.

На початку 17 ст. ця частина Києва належала католицьким єпископам (біскупам), що пояснює її назву «біскупщина».

Після припинення ярмарок на початку 20 ст. Житній продовжував базарувати, а у 1980 році тут збудували сучасну залізобетонну споруду.

Від старої забудови залишилась лише одна, яка використовується приміською автостанцією «Поділ».

Житній ринок сьогодні, це сучасний торговельний комплекс з майже 2 тисячами торговельних місць в залі та на відкритому майданчику.

Споруда оснащена холодильними камерами, зрошувальними установками для садово-городньої продукції, складами. Тут діють молочні, м’ясні рибні, овочево-фруктові ряди, а на 2 поверсі можна придбати промислові товари. Іноді організовуються культурно-масові заходи, для яких є обладнана площина.

З нагоди святкування 1500-річчя Києва на фасадах будівлі оздоблено металеве панно «Із варяг в греки», яке нагадує про часи, коли Житній ринок починав своє існування.

Поблизу ринку є багато цікавих місць, з якими пропонується познайомитись під час екскурсій Старовинними вулицями Подолу та Легенди та таємниці Києва