Рибальський (Петровський) залізничний міст

Із усіх мостів Києва його спіткала, мабуть, найскладніша доля.

Під час Першої Світової війни на тому ж фактично місці, де тепер стоїть сучасний міст, з дерева було споруджено тимчасовий, який використовувався для перекидання військ.

Капітальне будівництво було розпочато у травні 1916 року за розрахунками та проєктом професора КПІ Є.О. Патона та його студентів-дипломників.

Довжина мосту склала 2 км 504 м, судноплавне русло було перекрито трьома металевими фермами, вартість будівництва стала у 5 млн. 607 тис. рублів.

Під час громадянської війни мостовій споруді неодноразово завдавали шкоди, але відбудовували, і зрештою, у листопаді 1929 року, остаточно завершили її відновлення. Міст назвали Петровським на честь голови ВУЦВК Петровського, як було заведено у ті часи називати будівництва іменами комуністичних діячів.

За часів Другої Світової війни міст знову двічі руйнували та стільки ж відбудовували, у повоєнні часи неодноразово міняли його руслові та заплавні прогони, проводили капітальні ремонти.

Тепер довжина споруди складає 1,5 км. Вона проходить через Дніпро та Десенку і сполучає Рибальський острів з Воскресенкою та Русанівськими садами.

Рибальський міст входить до складу Північного напівкільця Центральної залізниці, по ньому прокладено одну залізничну колію з роз’їздами біля моста між платформами Оболонь та Троєщина.

Міст переважно використовують для вантажних залізничних перевезень та внутрішнього міського руху електропоїздів.